Вівторок, 23.05.2017, 07:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Вересень » 19 » ПОЛІТИКА
11:14
ПОЛІТИКА
Донецький  «бандерівець» Янукович

За роки незалежності України ніхто і ніколи не зробив більше корисного для зміцнення національної свідомості українців, ніж кремлівський тандем Путіна та Медведєва.

Остаточно це стало зрозуміло, коли безнадійно проросійський, з точки зору націонал-патріотів, Віктор Янукович за півтора року перетворився в очах Росії на такого затятого націоналіста, що йому може позаздрити навіть колишній президент Віктор Ющенко, змалку виплеканий на вишнях, хрущах та вишиванках.
Після підписання харківських угод у Кремлі відчули, що Янукович, за боксерською термінологією, "поплив" і кинулись його добивати. 
Але сталося диво – швидко отямившись, гарант української Конституції підвівся і несподівано став в закриту захисну стійку.
Хто б міг спрогнозувати, що майже всі без винятку політичні спікери регіоналів, які ще нещодавно в прямому і переносному сенсі молилися на Москву, будуть гордовито виголошувати щось на кшталт "Нас ніхто не принизить, бо ми є сьогодні народ, нація, держава!".
Ці слова говорить не Віктор Ющенко на вершечку Говерли перед соратниками, а Василь Кисельов з фракції ПР!
Відповідаючи на чергову образу Медведєва, у своєму інтерв’ю для видання "Коммерсантъ" Янукович договорився вже навіть до того, що пожалів свою найзапеклішу супротивницю! За словами президента, "Тимошенко змусили підписати домовленість". Хто б міг уявити собі це?
До речі, один з найодіозніших російських "імперців", депутат Госдуми Сергій Марков ще в березні цього року попереджав, що Янукович ніколи не був проросійським політиком, бо він – український економічний націоналіст.
"Не було ніколи і немає конфлікту в Україні між проросійськими і прозахідними силами. Є проукраїнські і русофобські, умовно кажучи, економічні націоналісти, до яких належить Янукович,  і українські етнічні націоналісти, до яких належать помаранчеві. Йде процес становлення України як незалежної держави. І тому є консенсус серед еліти у тому, що така країна повинна існувати, і її еліта повинна сама грабувати Україну – нікому іншому цього не дозволять".
Коріння економічного націоналізму Януковича лежить в знаменитій максимі Людовика XIV "Держава – це я", психологічною основою якої, в свою чергу, слугує менталітет директора автобази.
Всі карданні вали та гайки, які знаходяться на її балансі, він вважає своєю власністю. Коли президент каже: "Спочатку загнали нас у кут, потім почали диктувати умови. Це принижує сьогодні не мене особисто, а це принижує державу, і я не можу цього допустити", то в його словах криється глибока особиста образа на тих волоцюг, які намагаються на ввіреній йому території "приробити ноги" старому шматку труби, яку він давно вгледів для власного господарства.
А образ донецькі не пробачають.
Виконавши свого часу низку побажань Москви щодо дражливих етнокультурних та історичних питань, нинішня українська влада дала зрозуміти – благодійність закінчується там, де починаються реальні інтереси олігархії.
Остаточно "бандерівська" сутність Януковича була викрита росіянами, коли Путін з порожніми руками залишив Київ, так і не підписавши домовленостей про Митний союз.
З цього моменту образ Януковича як проросійського кандидата було безнадійно зруйновано. І в цьому сенсі він виглядає для Росії навіть гіршим, ніж Ющенко. Адже якщо Віктор Андрійович був в розумінні російської пропаганди таким собі окупантом – "американським" Карлом XII, то Янукович – викапаний Мазепа, зрадник і перебіжчик.
Оскільки відносини української і російської влади дуже циклічні, не важко здогадатися, що буде далі. Свого часу на президента Ющенка були вилиті тонни телевізійних екскрементів, густина яких особливо збільшувалася під час газових воєн.
 Тому немає сумнівів, що оруеловські "п’ятихвилинки ненависті" на російському ТБ поновляться вже найближчим часом на повну потужність. І давня тема "бандеровцев, стрелявших в спину беременным комсомолкам", заграє новими фарбами стосовно новітніх "донецьких бандер".
Крім потужного агітпропу, Кремль також вдається до звичного методу економічного та митного шантажу. Вже зараз українські олігархи, що мають інтереси в сфері імпорту до Росії, починають швидко втрачати прибутки.
Українські труби та солодощі, як свого часу грузинське вино чи латвійські шпроти, враз стали дуже шкідливими для російського споживача. Внаслідок таких методів українськими націоналістами швидко стануть навіть ті, хто в цій країні більш за все цінує ізраїльський паспорт.
У своїй промові на День Незалежності Янукович розповів про те, що розраховує в 2011 році завершити переговори про асоціацію з ЄС та створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Тепер проєвропейські прагнення Януковича зіштовхнулися з тим, що Європа продовжує тиснути на українську владу в унісон з Росією у питанні суду над Тимошенко. Та так старанно, що подекуди навіть втрачає дипломатичний такт, погрожуючи припиненням переговорів про асоціацію.
Без європейської підтримки газова війна з Росією може закінчитися для непоступливого Януковича лише консервацією режиму на зразок білоруського. І тоді для Європи Янукович так і залишиться диктатором, а для Росії – ніколи не відмиється від ярлика "махрового националиста".
Денис Денисенко,
для УП,  друкується з незначним скороченням 

Переглядів: 365 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]