Субота, 23.09.2017, 18:33
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Червень » 21 » ПОГЛЯД
10:17
ПОГЛЯД
Країною керуєш Ти,  або Влада – народу!
«Український вибір» пропонує проект нового законодавства з проведення всеукраїнських та місцевих референдумів за народною ініціативою


Реальна демократія передбачає ряд обов'язкових механізмів, за допомогою яких народ може реалізувати своє право на владу. Мало хто сумнівається в тому, що в нашій країні це право реалізовано далеко не повністю, притому що воно гарантовано нашою Конституцією. Громадський рух «Український вибір» ставить своїм головним завданням – допомогти українському народу примусити владу рахуватися з його думкою. Зайве говорити, що ситуація, коли влада ігнорує думку більшості українців, у нас швидше правило, ніж виняток, чи стосується це питань зовнішньоекономічного курсу країни, реформи системи охорони здоров'я або дерибану суспільної власності на місцях. У багатьох випадках думка більшості громадян владою просто ігнорується.
Рух «Український вибір» проголосив: треба змінювати не владу, а систему!


І першим етапом введення в країні реального народовладдя ми пропонуємо введення нового законодавства про всеукраїнські і місцеві референдуми. Що дасть можливість громадянам безпосередньо приймати рішення з ключових для країни питань. Як це й відображено у статті 5 нашої Конституції.
У новій історії України було всього дві спроби, коли рішення більшості громадян могло змінити долю країни, і до яких я мав безпосереднє відношення. Але в обох випадках влада, зрештою, не дозволила це зробити. У першому випадку, коли не були імплементовані парламентом підсумки всеукраїнського референдуму 2000 року. Де серед інших були поставлені питання зняття депутатської недоторканності та скорочення депутатських крісел до 300. У другому випадку, вже в 2006-му, був ініційований збір підписів за проведення референдуму з питань вступу України в НАТО та участі в ЄЕП. Як відомо, після довгих поневірянь і виграних нами судів, затверджений Центрвиборчкомом протокол і рішення, в якому значилося, що більше чотирьох з половиною мільйонів українців підтримали проведення референдуму, було надіслано в Адміністрацію президента, де і донині  припадають пилом. Через недосконалість законодавства навіть після рішення суду про бездіяльність президента Ющенка референдум ним оголошений не був.
Зрозуміло, що той збір підписів таки зіграв свою роль. Тодішня влада побачила думку народу з приводу планів Ющенка втягнути країну у військово-політичний блок. І ми довели, що вплинути на владу все-таки можна. З іншого боку, всім стало ясно, влада не соромиться використовувати в своїх цілях недосконалість законодавства.

Інститут реального народовладдя

Нічого не змінилося й після того, як Ющенко заслужено покинув пост президента України. Система залишилася колишньою. Влада не зацікавлена в тому, щоб народ брав безпосередню участь в управлінні державою.
Поширюється міф: нібито безпосередню участь народу у прийнятті державних рішень неможливо організувати чисто технічно. Або що громадяни не в змозі приймати важливі державні рішення. Отже, це потрібно довірити спеціально обраним людям – політикам, міністрам, депутатам, чиновникам. Але це нісенітниця і абсурд: чиновники – відповідальні і готові, народ – все ще не готовий! «Єдиний носій суверенітету» (згідно з Конституцією України) – не здатний керувати!
Насправді можна створити механізми реального народовладдя, так як влада народу має пріоритет по відношенню до влади органів держуправління. Все вирішується шляхом винесення на всеукраїнський або місцевий референдум таких запитань, що цікавлять суспільство.
Для цього ми і розробили концепцію змін чинного законодавства щодо проведення всеукраїнських та місцевих референдумів за народною ініціативою.
Ми переконані, що народ, який є «єдиним джерелом влади» в країні, має право приймати Конституцію України та стратегічно важливі закони. Безпосередньо!
Питання про прийняття Конституції за результатами всенародного волевиявлення я пропонував поставити ще на референдумі 2000 року. Проте тоді Конституційний суд, на мій погляд, неправомірно зняв це питання з загальнонаціонального обговорення. Мовляв, не народна це справа.
Хто уповноважив органи державної влади приймати рішення від імені народу? А тим більше відмовляти народу в праві приймати рішення? У 1993-му році Росія ж не побоялася приймати свою Конституцію на всенародному референдумі.

Контроль  та відповідальність

Простий приклад: ми всі бачимо, як депутати Верховної Ради щодня зневажають Конституцію України, голосуючи чужими картками «за того хлопця». Мало того, що це порушення Основного закону – вони паплюжать саму ідею представницької демократії. А приклади бездіяльності Верховної Ради або прийняття рішень явно суперечать думці більшості громадян. Чому парламентарі не несуть за це ніякої відповідальності? Нам кажуть, вибачте, «немає проти нас механізмів». І уряд відповідальності перед народом за скоєне не несе! Знову ж таки, немає процедури відставки Кабміну шляхом винесення йому народної недовіри. І так далі, аж до керівника держадміністрації та сільського голови – стоять як стіна! Народ – «єдине джерело влади», але керувати йому не належить. Тільки, кажуть, через посередників – депутатів і чиновників.
Наша позиція: пряма демократія – це можливість дострокового припинення повноважень Верховної Ради, процедура відставки уряду – на всеукраїнському референдумі.
Точно така ж загроза відставки повинна висіти над усіма посадовими особами – сільськими, селищними і міськими головами, головами районних та обласних державних адміністрацій. І, звичайно, радами всіх рівнів, від сільської до обласної.
Я переконаний, що реалізація народної волі не може бути поставлена в залежність від бажання або небажання представників влади її виконувати. Якщо на референдумі мова йде про винесення недовіри уряду, парламенту, органу місцевого самоврядування чи посадовій особі, то відповідний суб'єкт у встановлені законом терміни відсторонюється від виконуваних обов'язків, оголошуються нові вибори, призначаються інші посадові особи. Якщо в ході народного волевиявлення приймається новий закон або скасовується старий, то юридично він починає діяти з дня опублікування результатів референдуму.

Зниження бар'єра
Ми не бачимо ніякого сенсу в збереженні явно завищеного числа підписів, необхідних для ініціювання всенародного референдуму. Зараз встановлено поріг в три мільйони! Тримільйонний ценз не дозволяє громадським організаціям, групам активістів реалізувати ініціативу з розгляду важливих і потрібних питань.
Видається, що цифра п'ятсот тисяч підписів для загальнонародного референдуму є оптимальною для країни з такою чисельністю населення, як Україна. Скажімо, в 60-мільйонній Італії для того, щоб ініціювати референдум, потрібно 500 тис. підписів, а в 10-мільйонній Португалії – 75 тис. Питається, звідки взялася ця явно завищена цифра 3 млн. для України?
Якщо мова йде про місцевий референдум, прийнятним буде 10% підписів громадян, які  мають право голосу від числа відповідної територіальної громади. Цього достатньо, щоб продемонструвати підтримку якоїсь ідеї в суспільстві, але при цьому збір підписів не перетворюється на бар'єр, який не взяти без серйозної фінансової підтримки.

Мінімум адміністрування

Є питання, які, згідно з Конституцією, не можуть розглядатися на референдумі, або, наприклад, ініціативні групи запропонують нормативні акти, які за формою та змістом не відповідають встановленим вимогам. Безумовно, це повинно бути предметом досліджень і оцінки. Однак я категорично проти того, щоб в цих випадках функції контролю передавалися в руки державної влади. Цим повинні займатися фахівці і вчені, а не чиновники. Допустимість винесеного на референдум питання (нормативно-правового акта) повинна визначатися незалежною правовою установою, якою є Національна академія правових наук України. Що виключить адміністративне втручання з боку органів влади.
Загальне адміністрування процесу з боку державної влади можна і потрібно мінімізувати, а відповідні функції передати ініціативним групам, територіальним та рахунковим комісіям. Власне, Конституція України, ст. 143, недвозначно говорить про те, що «територіальні громади... забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів». Це в теорії, а не на практиці, хоча це ж норма прямої дії. Необхідно, нарешті, дати територіальним громадам механізми для реалізації їх конституційних повноважень.
Звичайно, я виклав пропоновану нами концепцію в дещо спрощеному вигляді. Кожен бажаючий може детально ознайомитися з нею на сайті громадського руху «Український вибір» (vybor-ua.org.ua). Мені видається, вона опрацьована в достатній мірі. Але, як і обіцяв, хочу, щоб майбутній законопроект став результатом зусиль усіх, хто поділяє наші погляди. Тому з вдячністю ми приймемо ваші пропозиції, вислухаємо коментарі і критику.
Я реаліст і розумію, наскільки складно змусити владу реалізувати запропоновану нами концепцію і запустити реальне народовладдя. Але я вірю, що разом ми зможемо. Тому що це реальний і єдиний шанс змінити нашу країну.

Віктор Медведчук,
ініціатор громадського руху «Український вибір»
«Комсомольська правда в Україні» 15.06.12


Переглядів: 418 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]