Понеділок, 22.05.2017, 23:32
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Жовтень » 4 » ПЕРЕХРЕСТЯ
15:15
ПЕРЕХРЕСТЯ
Непроїзні об’їзні
Більшість внутрішніх об’їзних вулиць  Івано-Франківська перебувають в жахливому стані




Івано-Франківськ не має повноцінної завершеної зовнішньої об’їзної дороги. Тому транзитний транспорт так чи інакше мусить заїжджати у місто. Але і більшість міських вулиць, які б могли (і мали б) слугувати внутрішніми об’їзними, наразі перебувають в жахливому стані. Чого варті лише Набережна Стефаника, вул. Юності, де тролейбуси вже застрягають у ямах, і вулиця Івасюка!
Якщо на центральних вулицях міста комунальники щороку хоч трохи латають ями і ремонтують дорожнє покриття, то внутрішні об’їзні не можуть дочекатися ремонту не те що роками, а десятиліттями, і вже  практично не придатні для руху транспорту. Тож, щоб не розбити своє авто на ямах або після дощу не втопити його у першій-ліпшій баюрі, водії прямують до центру міста і там  шукають виїзд у потрібному їм напрямку.


Зміна акцентів
Незадовільний стан доріг і верхнього шару покриття проїжджих частин вулиць – одвічна проблема і болюча тема не лише для Івано-Франківська.  Кажуть, що це важкий спадок  колишнього СРСР. Жартують, що на пострадянському просторі від доріг залишились лише напрямки. Кожна держава, кожна влада і кожне місто намагається вирішувати проблему доріг. З перемінними успіхами це роблять і в Івано-Франківську. Щоб досягти позитивного результату у цій, здається, безнадійній справі,  головне задати вірний напрям (чи, якщо хочете, напрямок) для першочергового докладання максимальних зусиль.
Другий рік поспіль у Івано-Франківську здійснюються так звані «вибіркові капремонти» доріг. Торік головний акцент робили на ремонті окремих важливих і завантажених транспортом перехресть. Цьогоріч же, здебільшого методом нарощування із застосуванням так званого щебенево-мастикового асфальтобетону, взялися суцільно перестеляти верхній шар покриття проїжджих частин вулиць. Зокрема, таким методом вже відремонтували вулиці Гординського, Пулюя, частину вулиці Тролейбусної. На черзі ремонт вулиці Січових стрільців та частини Галицької.

Підвищені  зобов’язання
Наступний 2013 рік, за словами голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, у області буде проголошено «роком доріг». Але ще у цьому році в Івано-Франківську, можливо, додатково вдасться відремонтувати кілька вулиць. За словами начальника міського управління капітального будівництва Володимира Ковальчука, передовсім йдеться про частину вулиці Василіянок (на ділянці від вул. Гарбарської до Північного бульвару імені О.С. Пушкіна) та вулицю імені Слави Стецько. Також УКБ  розроблятиме проекти на ремонти кількох частин вулиці Національної гвардії, частини вулиці Гетьмана Сагайдачного (на ділянці від вул. Вовчинецької до вул. Максимовича) і вулиці Деповської!
Планування у капремонт (навіть вибірковий, навіть шляхом нарощування, навіть, якщо нове покриття протримається до першої «врізки» чи розкопки підземних мереж) двох останніх об’єктів не може не радувати. Адже вулиці Деповська та Гетьмана Сагайдачного, разом з вулицею Угорницькою, яка теж запланована у капремонт ще цього року, якраз і є важливими складовими міських внутрішніх об’їзних шляхів. Свого часу вулицю Гетьмана Сагайдачного вже починали ремонтувати. Але так і не завершили. Тож лише на ділянці від колишньої Об’їзної до вул. Максимовича її покриття, можна сказати, ще у задовільному стані.
Щоправда, після ремонтів вулиць Сагайдачного, Деповської та Угорницької наступним логічним кроком мали б стати ремонти вулиць Кисілевської, яка сполучає дві останні, та вулиці Кардинала Йосипа Сліпого, яка відгалужується від вул. Кисілевської і виходить на ще одну внутрішню об’їзну – вулицю Хриплинську, що теж давно потребує ремонту. Але з логікою продовження розпочатих ремонтів доріг у Івано-Франківську якось історично не склалося.

Непослідовні дії

Як вже зазначалось вище, кожна влада й справді намагається вирішувати одвічну й болючу спадкову проблему незадовільного стану доріг. Але завжди робить це по-своєму, абсолютно не беручи до уваги напрацювання і плани попередників. По суті, кожна влада чи не щороку, так би мовити, видумує свій велосипед, яким, як на пожежу, виїздить на найпроблемніші на той час ділянки доріг і латає-ремонтує їх, не задумуючись над тим, що такі підходи ведуть у тупик. Зазвичай чи не кожна відремонтована дорога раптово завершується величезною ямою на перехресті з прилеглою вулицею. За прикладом далеко ходити не треба. У самісінькому центрі міста відремонтована кілька років тому вулиця Панаса Мирного, якою машини мали б оминати частину вул. Новгородської і перехрестя вул. Галицької–Дністровської, завершується  «ямеґою» на розі з Північним бульваром ім. О.С. Пушкіна. Замість того, щоб виконувати роль внутрішньої об’їзної, вулиця Панаса Мирного перетворилася на стихійну автостанцію Богородчанського напрямку. Або найсвіжіший приклад – вул. Гординського – відремонтоване дорожнє полотно якої завершується на перехресті з вулицею Чорновола, де посеред дороги яма, яку майже неможливо об’їхати. І таких прикладів можна наводити чимало.
Непослідовних дій щодо ремонту доріг теж не бракує. Скажімо, на початку 90-х років минулого століття перша демократична міська влада розпочала ремонт внутрішніх об’їзних вулиць Микитинецької та Побутової. Завершувати їх довелось вже владі наступній. І з того часу ці вулиці ремонту не бачили. Хоча більша частина покриття там досить добре збереглась, але на дорозі є чимало великих ям, які утруднюють, а подекуди і унеможливлюють безпечний рух транспорту. Ті ями би вчасно «залатати», і малими зусиллями можна було б зробити велику справу. Але до цього досі ніхто так і не додумався. А тепер вулицю Микитинецьку ще й газовики розкопали. Майже аналогічна ситуація і з вулицею Хриплинською. Далі, за шляхопроводом, – відремонтовані вулиці Шухевичів і Височана. Від останньої відгалужується вул. Київська, на якій у  2005-му році навіть вже розпочався ремонт. Але завершити його не вдалось і донині. От і їздять машини вулицями Незалежності й Бандери, бо об’їхати Микитинецькою-Ребета водії-неекстремали здебільшого не наважуються, а відремонтовані вулиці Шухевичів-Височана ведуть на ту ж вул. Бандери, яка надто вузька на ділянці від вул. Сахарова до «Автоколони «2222».

Нереалізовані плани

Описуючи непослідовність міської влади і проблеми ремонту внутрішніх об’їзних вулиць Івано-Франківська, не можна не згадати про вулицю Промислову. І не тому, що це вулиця, де розташована фірма, якою свого часу керував теперішній міський голова і на котрій досить давно вирили дорожнє корито під нову основу дороги. (Це було так давно, що про те «розбите корито» вже й забули і ремонтувати вулицю навіть не думають!). А тому, що вона пов’язана з дуже важливим для міста проектом нової транспортної розв’язки на вулицях Вовчинецькій-Привокзальній-Промисловій з розширенням залізничного моста через вулицю Вовчинецьку і розширенням тунелю під ним на один прогін. Вперше про цей передбачений, але теж надовго забутий проект у повен голос заговорили після першої перемоги на виборах міського голови Зіновія Шкутяка. Тоді його навіть обговорювали на громадських слуханнях у мікрорайонах міста та у прямих ефірах на місцевому телебаченні.
Реалізація проекту разом з реконструкцією вулиці Промислової дала б змогу суттєво розвантажити вулиці Вовчинецьку, Василіянок і Галицьку від транзитного транспорту. Але поговоривши про нього, проект знову відклали. Ще один шанс на реалізацію він міг отримати у 2007 році. Тоді його начебто включили до переліку проектів, які мали фінансуватися з державного і місцевого бюджетів. Кажуть, що навіть були визначені конкретні суми фінансування: на 2007 рік – якихось 50 тис., а ось на два наступні роки – по 2,5 млн. грн.
Тоді ж у той самий перелік потрапив і ще один об’єкт – сполучення вулиць Гетьмана Мазепи і Короля Данила. І ось уже у 2012 році на спорудження нової дороги, яка має розвантажити центральну частину міста і забезпечити безперебійний проїзд до центральної міської клінічної лікарні, в міському управлінні капітального будівництва кажуть зачекати ще рік. А будівництво об’їзної дороги сполученням вул. Івасюка-міст через Бистрицю Солотвинську-с.Клузів-Галицьке шосе мало розпочатися ще у 2009 році. Потім її обіцяли збудувати до 350-річчя Івано-Франківська, а тепер знову кажуть ще трохи зачекати.
Загалом проектів, які б мали допомогти Івано-Франківську розвантажити його вулиці від транзитного транспорту, є багато. А от коштів на їх реалізацію нема. І коли будуть – достеменно невідомо. Тож чи вдасться колись Івано-Франківську, в якому за два останні десятиліття побудували лише кілька нових вулиць, добудувати об’їзне кільце, втілити в життя проекти транспортних розв’язок чи бодай відремонтувати внутрішні об’їзні, прогнозувати не береться ніхто.
Цікаво, а що принесе обласному центру наступний 2013 рік, оголошений головою облдержадміністрації роком доріг?
Хвалимир ВЛАДІВ
Фото Тараса ЯКОВИНА  


Переглядів: 567 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]