Понеділок, 25.09.2017, 08:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Квітень » 28 » Напередодні ювілею
10:23
Напередодні ювілею
Цьогорічний чемпіонат області має 74-й порядковий номер

Першим турніром, у якому взяли участь команди сучасної Івано-Франківщини, став чемпіонат Галичини 1914 року. Його організувала федерація футболу краю, який на правах автономії входив до складу Австро-Угорської імперії. Футбольних клубів у той час було мало, заледве півтора десятка. Після кваліфікаційних зустрічей їх розбили на три класи.

Станиславівську «Реверу», лідера нашого футболу довоєнної пори, включили до другого за силою дивізіону. У першому змагалися лише львівські та краківські клуби. Чемпіонат завершити не вдалося. Влітку розпочалася війна, що згодом отримала назву Першої світової. Бойові дії з перервами тривали аж до 1920 року.    
Галичина опинилася у складі відновленої польської держави. В грудні 1919 р. створено Польську футбольну спілку. Навесні наступного року під її крилом постало п’ять футбольних округів, котрі розігрували регіональні першості. «Ревера» увійшла до числа засновників Львівської окружної спілки (ЛОСФ), що постала у травні 1920-го.
Число клубів стрімко зростало, у тому числі периферійних. Відтак у межах ЛОСФ стали утворюватися підокруги, які проводили змагання у нижчих класах – В і С.
У 1922 році постав підокруг Станиславів-Тернопіль. До класу В увійшло три клуби – станиславівські «Гакоах» і «Ревера-ІІ», а також тернопільські «Креси». Водночас в класі С змагалося чотири команди – «Йордан», «Сокіл», «Гакоах-ІІ» і «Ревера-ІІІ» (усі Станилавів). В класі В переміг «Гакоах», в класі С – «Сокіл».
У 1923 році членами ЛОСФ вже були шість клубів воєводства – станиславівські «Ревера» (клас А), «Сокіл», «Гакоах» (обидва – клас В) і «Бистриця», «Бистриця» Надвірна і «Покуття» Городенка (усі – клас С). Натомість «Йордан» припинив існування. 
Вже тоді існували чіткі правила обміну між лігами. Приміром, «Ревера» у 1924 році вибула з класу А і впродовж трьох років проходила своєрідну перекваліфікацію у нижчому дивізіоні. До речі, першим периферійним клубом, котрий пробився у станиславівський клас В став снятинський «Сокіл».  
У 1929 році до складу вищого дивізіону ЛОСФ, окрім «Ревери», увійшов станиславівський «Гакоах», однак закріпитися у ньому не зумів. У 1931 році «Ревера» виборола звання чемпіона львівського округу і змагалася за вихід у Державну лігу. Однак футбольна громадськість краю мріяла про створення самостійної футбольної спілки. 
21 березня 1934 року Польський футбольний союз нарешті дав дозвіл на відокремлення клубів Станиславівського воєводства від ЛОСФ, а вже 15 квітня була утворена окружна спілка футболу (СОСФ). До початку Другої світової війни вона розіграла шість чемпіонатів. В першому – змагалися лише три клуби з центра воєводства («Ревера», «Гурка» і «Станиславовія»). Переможцем стала «Ревера». Згодом клас А розрісся до восьми команд. А загалом наприкінці 1930-х в трьох дивізіонах змагалося понад три десятки команд.
Варто зауважити, що на той час до складу Станиславівського воєводства входили кілька сучасних районів Львівщини – Стрийський, Сколівський, Жидачівський, Миколаївський…  Тому серед переможців чемпіонату СОСФ зустрічаємо стрийську «Погонь». Щоправда, згодом стрияни зі скандалом перейшли під егіду ЛОСФ.
Окрім того, свій чемпіонат розігрувала Українська спортова спілка (УСС). Вона перебувала у стані війни з Польським футбольним союзом і забороняла своїм клубам будь-які контакти з його представниками і навпаки. Така ситуація стримувала професійний ріст українських клубів. Та лише двоє – станиславівський «Пролом» і надвірнянський «Бескид» наважилися піти всупереч правилам УСС і стали членами окружних спілок.
Восени 1939-го прийшла нова влада. У 1940-44 рр. чемпіонат регіону не проводився. Та навіть у цей нелегкий період футбольне життя в краї не згасло. У 1940 році розіграно кубок області – він дістався станіславському «Динамо». Під час німецької окупації відродила свою діяльність УСС. Перший чемпіонат області радянської доби відбувся у 1945 році. На жаль, ім’я його переможця поки що не встановлено. Раніше чемпіоном називали коломийську «Молнію», та вона виграла обласну спартакіаду, а не чемпіонат… Це єдина «біла пляма» в реєстрі переможців регіональних змагань.
У перші роки домінували клуби обласного центру, та з виходом «Спартака» на всесоюзну арену на чільні позиції вийшли периферійні колективи. Тривалий час лідером обласного футболу був калуський «Хімік». На рахунку цієї команди рекордна кількість перемог в чемпіонатах регіону – тринадцять. Найбільш врожайним для калушан став 1978 рік, коли вони виграли ще й три турніри всеукраїнського масштабу – кубки Спортивної і Робітничої газет, а також міжвідомчу першість республіки.
Після злету, як це часто буває, настав спад. Наступне золото обласної проби місто хіміків чекало довгих 17 років. Та, схоже, вже найближчим часом цей результат буде перевершено. За результатами попереднього сезону 75-тисячний Калуш  вперше у своїй історії опустився у другий дивізіон обласного футболу.
Найближче до результату калушан розташувалися долинський «Нафтовик» – дев’ять чемпіонських титулів і франківський «Електрон» – сім. По чотири рази «золото» здобували «Ревера» і «Спартак». А загалом звання найсильнішого діставалося майже трьом десяткам клубів.
В радянський час структура змагань неодноразово змінювалася. У повоєнний період до участі в чемпіонаті допускалися переможці районних змагань, відтак склад учасників до початку 1950-х рр. постійно змінювався.
Після введення юнацьких складів у 1960-х - першій половині 1970-х рр. чемпіон визначався у комплексному заліку. Згодом кращі дорослі колективи змагалися у фіналі.
Максимальну кількість учасників зафіксовано у 1986-88 рр. – по 22. У 1936-39 і 1992-99 рр. турніри проходили за схемою «осінь-весна».

Чемпіони Івано-Франківщини (1934-2010)
13 разів
«Хімік» Калуш: 1952, 1955, 1957, 1958, 1959, 1960, 1961, 1966, 1967, 1969, 1975, 1978, 1995
9 разів
«Нафтовик» Долина: 1964, 1979, 1980, 1983, 1984, 1989, 1990, 1994, 1997
7 разів
«Електрон» Ів.-Франківськ: 1971, 1972, 1973, 1974, 1976, 1977, 1985
4 рази
«Ревера» Станиславів: 1934, 1935, 1937, 1938
«Спартак» Станіслав: 1946, 1949, 1951, 1953
3 рази
«Бистриця» Надвірна: 1963, 1965, 1988
«Дельта» Гвіздець: 2003, 2004, 2005
«Карпати» Яремче: 2007, 2008, 2009
2 рази
«Локомотив» Івано-Франківськ: 1981, 1982
«Колос» Голинь: 1986, 1987
«Пробій» Городенка: 1999 (весна), 2001
1 раз
«Погонь» Стрий: 1936
«Стшелєц-Гурка» Станиславів: 1939
Збірна Калуша: 1947
«Динамо» Станіслав: 1948
ДТСАРМ Станіслав: 1950
«Іскра» Коломия: 1954
«Буревісник» Коломия: 1956
ЛК «Осмолода» Перегінське: 1962
«Карпати» Коломия: 1968
«Будівельник» Калуш: 1970
«Покуття» Коломия: 1991
«Хутровик» Тисмениця: 1992
«Лімниця» Перегінське: 1993
«Автоливмаш» Ів.-Франківськ: 1996
«Енергетик» Бурштин: 1998
«Техно-Центр» Рогатин: 1999 (осінь)
ФК «Королівка»: 2000
«Тепловик» Ів.-Франківськ: 2002
«Цементник» Ямниця: 2006
«Карпати» Печеніжин: 2010
Невідомий: 1945

Гордий «Нафтовик»
Скільки команд загалом виступало у чемпіонатах області наразі не підраховано. Зробити це непросто, оскільки команди дуже часто змінювали своїх опікунів, назви і т. д. На пальцях однієї руки можна порахувати колективи, які пройшли турнірний шлях без серйозних потрясінь.
Єдиним клубом, котрий впродовж 55 років свого існування жодного разу не змінював назви, є долинський «Нафтовик». Доволі чітко простежується життєвий шлях надвірнянського «Бескида» (в радянські часи команда називалася «Нафтовиком» і «Бистрицею»), ФК «Калуш» (раніше – «Хімік» та «Лукор»), бурштинського «Енергетика» (ДРЕС, «Генератор» та ін.) і деяких інших.
А от розібратися, приміром, в хитросплетіннях коломийських команд вкрай складно. Ось і зараз на базі печеніжинської команди створили клуб «Карпати». Свого часу команда з такою назвою у покутському місті вже була (і навіть виборювала звання чемпіона). Та зрозуміло, що нинішня і команда кінця 1960-х нічого спільного не мають. Не варто присвоювати коломиянам і торішні здобутки «Карпат» з Печеніжина, хоча за своїх складом це один і той же колектив. Словом, є над чим поміркувати…
В період з 1962 по 2010 рр. (50 сезонів) найчастіше в чемпіонаті змагалися: «Бескид» Надвірна – 41, «Хімік» Калуш («Калуш») і «Нафтовик» Долина – по 35, «Газовик» Богородчани, «Пробій» Городенка, «Сільмаш» Коломия і «Хутровик» Тисмениця – по 31, «Енергетик» Бурштин  – 27, «Снятин-Євромодуль» – 23, «Електрон» Івано-Франківськ – 22, «Галичина» Брошнів і «Гуцульщина» Косів – по 21, «Прут» Делятин і «Каменяр» Івано-Франківськ – по 20, «Автоливмаш» Івано-Франківськ «Карпати» Кути і «Покуття» Коломия і ФК «Заболотів» – по 16, «Опілля» Рогатин – 15, «Цементник» Ямниця – 14 разів.  
Поруч розміщуємо лідерів чемпіонату за останні чверть століття. За цей період є найбільш повні дані. І все ж окремих результатів бракує.

Велика таблиця 1 ліги (1987-2010)
    Т    І    В    Н    П    М    О   
«Бескид» Надвірна    22    510    297    122    185    1048-780    716
«Газовик» Богородчани    24    570    278    134    251    958-975    690
«Пробій» Городенка    19    523    227    83    213    834-746    537
«Автоливмаш»
Івано-Франківськ    16    448    220    79    148    694-513    519
«Тепловик»
Івано-Франківськ    11    333    223    54    56    766-280    500
«Снятин-Євромодуль»    19    520    197    93    230    696-769    483
ФК «Коломия»    16    456    193    94    168    742-611    480
«Дельта» Гвіздець    11    318    206    48    64    712-359    460
«Нафтовик» Долина    10    280    157    45    73    565-276    362
«Карпати» Яремче    7    208    145    36    27    469-151    326
«Цементник» Ямниця    10    288    130    55    101    470-256    315
«Енергетик» Бурштин    9    250    140    34    75    441-254    314
«Галичина-
Енергетик-2» Бурштин    13    374    124    54    196    481-655    302
ФК «Тужилів»    8    240    125    48    67    392-238    298
Примітка: Т – кількість турнірів, І – зіграні матчі, В – виграші, Н – нічиї, П – поразки, М – різниця м’ячів, О – очки.

Над випуском працювали
Володимир Горощак, Ігор Костюк, Петро Белей та Ілля Фреїк


Переглядів: 497 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]