На Верховинщині виготовляють березові вувузели
У Карпатах їх називають бруєра або корениця
Микола Тафійчук з Буківця Верховинського району дерев’яні вувузели виготовляє з 8-го класу. За десять років зробив кілька сотень інструментів.
Хлопець походить з роду відомих в Україні майстрів музичних інструментів. Дід Михайло, два вуйки і тато виготовляють трембіти, флояри, дуди, скрипки, цимбали.
«Я називаю свої вувузели гуцульською мобілкою. Поки не було телефонів, цими рогами сповіщали про себе колядники, перегукувалися на полонинах вівчарі», – каже 26-річний Микола.
Зараз для нього гаряча пора. Треба встигнути знайти якнайбільше цікавого закрученого березевого коріння. Зробити заготовки 80-90 см. І поставити їх на 2-3 місяці сушити. Коли береза добре висохне, її треба розрізати навпіл і вичистити середину.
«Шкрібляю часом і два дні. Бо як не вибрати добре середину й не просушити корінь, інструмент струхліє», – пояснює майстер. – Чим тонше горло, то бруєра дужче голосить (голосніше звучатиме – ред.) Дірочка для губ має бути шириною 6 мм, і потім до кінця отвір розширюється. Аби половинки корениці трималися між собою, їх стуляють докупи і обкручують берестов».
Найважче, каже майстер, знайти добру березу з гладкою корою. Не стару і не надто молоду. «Се як з дівков — і застарої не хочу, і замолода – зле», – жартує.
Свої вувузели Микола Тафійчук продає по 400-600 грн. Каже до футбольного чемпіонату «Євро-2012» змайструє менші і дешевші інструменти. Бо гуцули не гірші від африканців.
Ігор ЛІСКОНОГ
Фото автора
|
