Понеділок, 20.11.2017, 15:23
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Березень » 2 » МІСТО
14:04
МІСТО
Перспектива розбудови
В Івано-Франківську будуть забудовувати колишні спецтериторії та промислово-складські зони


Коли обвалились перекриття в будинку на вул. Січових стрільців, містом одразу ж поширилися чутки, що до аварійного стану будинок, начебто, довели свідомо, і виникли підозри, що тут, в самісінькому центрі міста, незабаром з’явиться новобудова. За подібним сценарієм розвивались події з колишнім міським Будинком учителя на вул. Гетьмана Мазепи. Зараз замість одноповерхового «садового палацика» серед п’ятиповерхових будинків там зводять трисекційну дяв’ятиповерхівку.
В центральній частині міста й справді майже не залишилось вільних ділянок під забудову. А ущільнювати існуючу далі вже нікуди. Поволі вичерпуються й привабливі земельні ділянки, прилеглі до центру та ближніх його, так би мовити, околиць. Але місто ж має розвиватись. І перспективи для його розбудови є.


Мале місто з великими планами
Перспектива розвитку міста закладена у його генеральному плані, який розроблявся ще за радянських часів з притаманним тоді розмахом. Відповідно до проекту меж міста, розробленого інститутом землеустрою, він передбачав включення до території Івано-Франківської міської ради не лише п’ятьох теперішніх його сіл, але й кількох прилеглих сіл Тисменицького району. Їхні землі теж планувалось використовувати під різні види будівництва для потреб міста. Але СРСР розпався і погодити та затвердити нові межі міста, відповідно до розробленого проекту, не вдалося. Тож зараз адміністративні межі Івано-Франківська дещо менші, ніж межі його генерального плану, а деякі села вже й собі розробили генеральні плани забудови.
З часом підходи до забудови змінювалися. Остання коректура генплану змістила акценти відповідно до нової політики у формуванні житлового будівництва на садибну забудову. Резерв для цього був визначений в районах сіл Угорники, Микитинці, Вовчинець, Крихівці та Загвіздя на землях, які належать їхнім сільським радам. Зараз також розглядається можливість переведення під садибну забудову земель деяких садових товариств, розташованих у межах міста.
А ось багатоквартирне будівництво планувалось вести за рахунок освоєння на той час вільних територій, незавершеного будівництва, вибіркових реконструкцій та надбудов. І дійсно, попри ущільнення й так звану хаотичну забудову існуючих кварталів під час «будівельного буму» початку 2000-х років, замість старих одноповерхових будиночків нові багатоповерхівки почали виростати вздовж вулиць Гаркуші, Вовчинецької, Галицької та інших. Існують проекти забудови багатоповерховими будинками мікрорайону «Майзлі» й так званої німецької колонії. Чиновники запевняють, що насильно ніхто звідти людей не виселятиме. Старі будинки, мовляв, зможуть там стояти, поки не заваляться. Але потім на їх місці можна буде будувати лише те, що передбачене генпланом.

Демілітаризовані території
Колись в Івано-Франківську дислокувались чимало військових частин і підрозділів, які займали значні території практично в центральній частині міста. Їх, а також так звані спецтериторії генпланом теж передбачено відвести під багатоквартирну житлову забудову.
Освоєння цих земель під будівництво розпочалось з ділянок колишнього окремого ремонтно-відновлювального батальйону автотехніки на розі вулиць Чорновола-Національної гвардії і території колишнього полку зв’язку між вулицями Франка-Гончара-Грушевського. Пізніше будівельники почали, але досі так і не завершили поетапну забудову кварталу між вулицями Бельведерською-Короля Данила-Гетьмана Мазепи, де розташовувався автопарк полку зв’язку. Кілька років тому під комплексну забудову, яка досі так і не розпочалась, віддали квартал між вулицями Національної гвардії-Коновальця-Сорохтея-Чорновола, де свого часу дислокувалась мотострілецька дивізія. Нові багатоповерхівки з’явились і на колишній території частини внутрішніх військ на вул. Залізничній.
Окрім цього, відповідно до генплану, свого часу на забудову ще чекають спецтериторія на вул. Академіка Сахарова та територія колишньої військової частини між вулицями Тичини, Бельведерською і новою вулицею, яка має з’єднати Південний і Північний бульвари. З метою гармонійного зв’язку між забудовою історичного центру та прилеглих до нього кварталів, тут планувалась хоч і високощільна забудова, але середньої поверховості – не вище п’яти поверхів. Але, з огляду на те, що вже збудували між вулицями Бельведерською та Короля Данила, в це зараз мало віриться.
До речі, кажуть, що колись навіть думали про вивільнення земельної ділянки під летовищем спільного базування. Його планували перенести під Богородчани. Вже, начебто, й площу відповідну пригледіли. А територію летовища «розбили» на мікрорайони з відповідною вуличною інфраструктурою. Але потім там добудували ще одну злітно-посадкову смугу й відтоді про винесення летовища вже не йшлося.

Промислові зони
З плином часу і подальшим розвитком та розбудовою міста його околиці, де колись закладали промислові підприємства, майже непомітно опинилися ледь не в теперішньому його центрі. Зрозуміло, що промисловості тут не місце, а всі великі чи малі території промзон у безпосередній близькості до центру міста доцільніше використати під житлову та громадську забудову.
Одними із перших зміни торкнулися території цеху кондитерської фабрики на вул. Січових стрільців та частини території заводу «Промприлад» між вулицями Коновальця та Мельника. На вул. Січових стрільців виріс новий адміністративно-офісний центр, на вул. Коновальця розбудовується університет права, а на вул. Мельника фінансова криза призупинила спорудження відпочинково-розважального комплексу. Та ж сама криза свого часу стала на заваді реалізації інвестором проекту винесення з вулиці Крайківського асфальтного заводу і харчосмакової фабрики та зведення там нового житлового комплексу. Цього року, як запевняють чиновники,  орієнтовно в квітні новий асфальтний завод таки запрацює у Хриплинській промзоні.
Нові житлові будинки зводяться на території колишнього ремонтно-виробничого комбінату «Прикарпатпромкультура» на початку вул. Чорновола. Починають забудовувати промзону на вул. Целевича, де розташовувались і розташовуються підприємства обласного та районного підпорядкування. Підприємці, які викупили частину промзони за кільцем на вул. Чорновола-Петлюри, звернулись з проханням про переведення цих земель під житлову забудову і вже проектують її фрагмент. Подібна ситуація і з частиною промзони за кільцем на розі Європейської площі та вул. Ребета. Вже є і проект будівництва житлового комплексу на території шкірфірми між вулицями Ленкавського та набережною ім. Стефаника. А обласна влада минулого року озвучила намір винести за межі міста обласний радіо-телевізійний передавальний центр з вулиці Січових стрільців-Чорновола.
Наближеними до центру міста зараз можна вважати й території, які займають «Агромаш», «Обленерго», деревообробний завод. Однак винести їх звідсіля, якщо колись це визнають за доцільне, буде нелегко. Адже вишукати, юридично й фізично надати їм відповідні земельні ділянки не така вже й проста справа, а, швидше, серйозна проблема. Той же генплан передбачає для Івано-Франківська єдину промзону – Хриплинський промвузол. Не всім підприємствам вона підходить, і не всі зможуть там розташуватися. Діючим підприємствам теж необхідні резерви для розвитку. А тому винесення крупних підприємств з центральної частини міста слід розглядати в системі розселення всієї області, а не лише прилеглого Тисменицького району.
Втім, говорити про будь-яке винесення великих діючих промислових підприємств наразі ще передчасно. Цьому має передувати грунтовний аналіз теперішнього їх стану та перспектив розвитку їхньої території для напрацювання пропозицій по зміні функційного призначення земель і внесення відповідних змін до генплану.

Місто-супутник
Обласний центр Прикарпаття може розвиватися в межах його генплану. Але не тільки. Кажуть, що свого часу йшлося про розроблення перспективного плану розвитку Івано-Франківська не лише в напрямку Калуша, а й у бік Тисмениці та Старого Лисця. Була ідея побудувати так зване місто-супутник обласного центру. Кілька його мікрорайонів пропонували звести на території Лисецького військового полігону, де перед тим мали намір розташувати нове міське кладовище. Комунікації сюди мали б прокласти з Івано-Франківська, а пасажирське сполучення через село Загвіздя мала б забезпечити нова тролейбусна лінія. Принаймні, не так вже й давно про такі ось амбітні плани  вело мову колишнє керівництво обласної архітектури. А тепер на Лисецькому полігоні хочуть побудувати олімпійське містечко для зимової олімпіади 2022 року, якщо вона, звісно, відбудеться на Прикарпатті.
Іван ГІРАК
Переглядів: 815 | Додав: bond | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]