Середа, 22.11.2017, 22:09
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Березень » 24 » Містична історія про те, як в Богородчанах дороги ремонтували
10:32
Містична історія про те, як в Богородчанах дороги ремонтували
„Не дбає наш народ та й про свої дороги...” Так писав шотландський поет Роберт Бернс триста років тому... Судячи з українських реалій, актуальною його поезія для нас буде ще довго. І  як доказ, пропонуємо цікаву і майже містичну історію про те, як в Богородчанах дороги ремонтували. 

Розпочнемо з початку. Два роки тому Івано-Франківською облдержадміністрацією згідно з рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради від 5.06.2009 року було прийняте рішення про ремонт доріг у Богородчанському районі. На це виділили кошти – 1253700 грн.
Як водиться, оголосили тендер на проведення ремонтних робіт. І ось вам перший цікавий момент – тендер виграла міні-компанія ТзОВ „Івано-Франківський автошлях”, якимось чином обігнавши відоме підприємство ДП „Івано-Франківський облавтодор”. Хоч останнє і пропонувало значно менші розцінки щодо необхідних на ремонт затрат, тендерний комітет обрав відчутно меншу за своїми потугами компанію (те, що ТзОВ „Івано-Франківський автошлях” тільки-но уникло оголошення про банкрутство, тендерний комітет до уваги не взяв). Офіційна причина такого рішення – неправильний термін подачі паперів на участь у тендері „Івано-Франківським облавтодором”.
Все б то нічого... Зрештою, влада на повний голос говорить про підтримку малого підприємництва. Але, за свідченням арбітражного керуючого ТзОВ „Івано-Франківський автошлях” Василя Мартинюка, який на даний час виконує обов’язки директора цього підприємства, буквально за місяць після того, як було виграно тендер, вони зрозуміли, що не спроможні впоратися з усім обсягом робіт, тому і найняли субпідрядника – таке собі ПП „Інтерагро-Форум”.
І тут починається смуга суцільних загадок. По-перше, оте ПП „Інтерагро-Форум” родом із Черкас. Це треба було аж так далеко їхати, шукаючи допомоги в ремонті доріг? Хоч в тих самих Богородчанах є дві офіційно зареєстровані фірми, що спеціалізуються саме на дорожньо-ремонтних роботах. Ще один абсолютно неймовірний факт – саме підприємство ПП „Інтерагро-Форум”. Його засновник, власник і директор в одній особі – Олександр Долбньов. На самому підприємстві зареєстрований один-єдиний працівник – бухгалтер тієї фірми. І все. Більше жодного працівника. Жодного спеціаліста. Жодного майстра. І якраз цьому підприємству і доручили ремонт богородчанських доріг.
Про якість виконаної роботи ми згадаємо пізніше. А поки що найцікавіший момент – причина, по якій Олександр Долбньов опинився таки на лаві підсудних – несплата ним у Пенсійний фонд майже 10000 гривень.
І ще один момент, який стане кульмінаційним в цій унікальній авантюрі, – згідно з актом ревізії КРУ вартість виконаних робіт при ремонті доріг у Богородчанах завищена на суму 144821 гривень 12 копійок. От і виникає цікаве питання: Олександр Долбньов приховав від держави 10000. За цей злочин проти нього було порушено кримінальну справу. А те, куди загадковим чином зникли майже 145000 гривень при ремонті сумнозвісних доріг, – якось підозріло замовчувалося. І питання, куди саме зникли ці кошти, виникло лише в однієї людини – голови Богородчанського суду Петра Гутича.
Сам суд, який відбувався наприкінці минулого року,  вельми нагадував виставу з елементами то трагедії, то комедії. Олександр Долбньов щиро каявся в присвоєнні державних коштів, визнавав повністю свою вину, згадував хвору матір та складні сімейні обставини і казав, що власноручно вписував в акти більшу кількість людей, аби, власне, присвоїти оті злощасні 10000. Проте жодного документа про діяльність ПП „Інтерагро-Форум” на розгляд суду надано не було. Причина така проста і банальна, що мимоволі викликає усмішку – всі документи було вкрадено. От знадобилися вони для перевірки, а Олександр Долбньов попросив приятеля відвезти їх і здати на оту перевірку. Приятель залишив папери в машині, а машину саме обікрали. Вкрай вчасно і – ми щиро в це повіримо – випадково.
На досудовому засіданні Олександр Долбньов „забув”, що на його підприємстві працює лише одна людина, і не міг згадати її прізвища. Також було згадано, що його підприємство не має жодної власності, тобто ніякої техніки не було і в помині. Але за два тижні, поки щоразу відкладали судове засідання (одного разу через те, що підсудний зажадав адвоката, другий – через його неявку за станом здоров’я), Олександр Долбньов „згадав” і свого працівника, і те, що потрібна техніка у фірми є, її беруть в оренду на термін виконання робіт. Таке раптове просвітління пам’яті вкрай приємне. Проте підсудний не пам’ятав ні того, хто керував ремонтними роботами, ні того, з ким укладав відповідні угоди, ні того, де його робочі (найняті по селах працівники) брали матеріали на ремонт доріг. Про оголошений тендер на ремонтні роботи він „довідався від знайомих” – багата дружніми стосунками земля українська...
Ще більш радісно виглядали свідчення свідків. Валерій Ванда, який за часів Богородчанської „ремонтної епопеї” займав посаду заступника начальника управління житлово-комунального господарства ОДА, стверджував, що тендер було оголошено до зайняття ним цієї посади. При першій перевірці якості відремонтованих богородчанських доріг виявилося, що ямковий ремонт зроблено неправильно. Тому було прийняте рішення зробити поверх ямкового ремонту суцільне покриття дороги асфальтом. За словами Валерія Ванди, працівник „Технагляду”, який перевіряв виконану роботу, після отого перекриття зауважень до проведеної роботи не мав.
 Але найбільш потішив на суді виступ прокурора, який активно заперечував проти ініціативи судді відправити справу на дослідування, аби виявити, куди ж ділися приписані 145000 гривень. За словами прокурора, підстав відправляти справу на додаткове розслідування немає, адже завищення цифр немає, роботи по ремонту доріг проведені і проведені в повній мірі. І немає також доречності в призначенні спеціальної експертизи, яка може виявити, були порушення при виконанні робіт чи ні. Та й факт розтрати бюджетних коштів не підтверджено!
Про те, що спеціальну експертизу провести проблематично, говорив і свідок Валерій Ванда. Така експертиза, мовляв, коштує майже сорок тисяч гривень і в бюджеті таких коштів нема...
Для того, щоб з’ясувати чи є все ж підстави відправляти справу на додаткове розслідування, треба всього-на-всього завітати на дві з „нещодавно відремонтованих” вулиці Богородчан – Петраша і Лятишевського. Коментарі не потрібні – все видно на фотографіях. Саме ці „в повній мірі проведені ремонтні роботи”, які чітко видно на фото і під час яких кудись зникли 145000 гривень, і стали підставою для прокурора клопотатися про відхилення експертизи.
Рішення суду було однозначним – відправити справу на додаткове розслідування, назначити експертизу для встановлення якості виконаних робіт по ремонту доріг, їхньої вартості, а також дослідити законність проведення тендеру, укладення договорів з підрядниками і субпідрядниками.
Справу таки відіслали на додаткове розслідування. За нею була подана і апеляція. Як стало відомо, Апеляційний суд Івано-Франківської області не підтримав позицію районного суду та скасував постанову про направлення справи на додаткове розслідування.
Тепер справа знову повернулася в районний суд на новий розгляд і чим вона закінчиться, мабуть, не зможе з певністю сказати ніхто. Адже і досі залишаються відкритими запитання: хто лобіював саме таке рішення тендерної комісії і хто стоїть в тіні за укладенням угод із сумнівною черкаською фірмою? Чому прокурора так цікавлять невиплачені О.Долбньовим 10000 до Пенсійного фонду і чому він вперто „не помічає” зниклих безвісти 145000 гривень? Чому мальовничі діри на відремонтованих дорогах вважаються повністю відремонтованим дорожнім покриттям (нагадаю, що ремонтували їх двічі)? Чим зумовлені раптові зникнення-з’яви пам’яті Олександра Долбньова і чому, заявляючи на одному засіданні, що нічого не пам’ятає, абсолютно нічого ні про угоди, ні про підписи, ні про ремонт, ні про своє підприємство, на іншому – він раптово починає давати чіткі відповіді під пильним оком адвоката? І ще одне питання цікавить найбільше: чи візьме хоч хтось під уважний нагляд подальшу долю цієї справи? Як-не-як Івано-Франківщина має вже чимало народних обранців, які мали б реагувати на такі речі. Адже в іншому випадку бюджетні кошти, взяті з кишені кожного з нас, просто зникатимуть у повітрі.
Лілія Паляниця
Переглядів: 1038 | Додав: bond | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]