Футбольні проліски
Наприкінці 1970-х, йдучи в ногу з часом, в Івано-Франківську вирішили створити футбольний сецклас. Під дахом ЗОШ №17 зібрали майже три десятки хлопчаків 1964 року народження, з якими стали працювати нині вже покійні тренери Іван Краснецький і Річард Гуцуляк. Їхні вихованці нещодавно відзначили 30-річчя свого випуску.
Учні спецкласу жили за своїм особливим розкладом. Перше тренування у них відбувалося ще до початку уроків, по завершенні занять – знову на майданчик. Команда ДЮСШ «Спартак», а саме до неї належав клас, не без успіху виступала на республіканських турнірах. Окремі гравці залучалися до складу збірної республіки. Тож не дивно, що по завершенні навчання одразу п’ятьох вчорашніх школярів запросили до івано-франківського «Прикарпаття» - воротаря Станіслава Вільчинського, оборонця Ігоря Васьківа, півзахисників Миколу Соколовського і Андрія Коваля, нападника Сергія Пташника…
Втім, як відомо, навіть з найкращих юнацьких груп в дорослий спорт переходять одиниці. Так і в нашому випадку своє життя з футболом пов’язав лише Сергій Пташник, гравець низки професійних клубів, а в недалекому минулому – головний тренер того ж таки «Прикарпаття» і бурштинського «Енергетика».
А от до прикладу, учень спецкласу Юрій Возняк під час навчання в училищі захопився іншою спортивною дисципліною – пожежно-прикладним спортом. Він чотириразовий чемпіон України, срібний призер міжнародних змагань. Працював у пожежній охороні. У званні майора вийшов на пенсію.
Чимало колишніх партнерів знайшли себе в інших галузях і нині є поважними людьми. Дивовижно склалася доля Станіслава Вільчинського. Впродовж п’яти сезонів (1982-86 рр.) він був «номером другим» серед голкіперів «Прикарпаття», а потім з футбольного поля переключився на інше, квантове.
Його колишні партнери з усмішкою згадують як під час навчання у школі Славко з легкістю розв’язув непосильні для багатьох однокласників завдання… Сьогодні ім’я С.Вільчинського добре відоме у наукових колах. Доктор фізико-математичних наук він очолює кафедру у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а його наукові праці друкують англомовні спеціалізовані видання...
На 30-річчя випуску зібралася половина класу. Декого вже немає серед живих, а дороги інших колись безмежно закоханих у футбол хлопчаків загубилися у світах…
|
