Неділя, 28.05.2017, 08:42
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Січень » 17 » КУЛЬТУРА
12:05
КУЛЬТУРА
Адам ГОРБАТЮК:
«Коли палає «Ватра», то треба підкидати нові «дрова»


Із старим Новим роком іванофранківців зі сцени облмуздрамтеатру вітав вокально-інструментальний ансамбль «Ватра». Їхня популярність сьогодні зовсім не поступається тій, якої колектив зазнав ще на початку своєї творчої кар’єри. У нашому місті «ватрівчани» виступили із традиційною новорічно-різдвяною програмою «Від Миколая до Йордану» у рамках турне містами Західної України.
Народні й авторські колядки та щедрівки чергувалися із давно відомими хітами Ігоря Білозіра. Сьогодні ми пропонуємо інтерв’ю з одним із наймолодших учасників ансамблю, солістом «Ватри» Адамом Горбатюком.


– Наша концертна програма називається «Від Миколая до Йордану». У ній звучать як народні колядки, так і авторські, зокрема Ігоря Білозіра. Власне на ці твори ми й спрямовуємо наш репертуар. Зараз пісні вокально-інструментального ансамблю «Ватра» призначаються навіть більше для молодіжної аудиторії. Цьому сприяє сучасне аранжування. Якщо взяти до уваги саме цей новорічно-різдвяний тур, то мене, як і всіх учасників ансамблю, найбільше захоплює те, що 90 відсотків глядачів у залі – це молодь, яка тягнеться до нашого мистецтва, культури, творчості.
– Сьогодні складається таке враження, що «Ватра» отримала друге дихання, адже активно почалися концерти у найбільших містах Західної України. А як це виглядає зсередини самого колективу? Чи насправді це є нове дихання ансамблю?
– Словами неможливо передати того, яка атмосфера панує всередині нашого колективу. Ще Ігор Білозір казав, що, коли палає «Ватра», то треба підкидати нові «дрова». Ми завжди вносимо якусь новизну. Є нові виконавці, нове аранжування, нові пісні. Ми стараємося повністю збагатити той репертуар, який у нас є, і вносимо нову лепту до цього всього. Це виходить дуже гарно і, повірте, воно того варте. У мене аж мурашки поза спиною бігають.
– Скільки часу ви є солістом «Ватри»?
– Коли я говорив про дрова, то я є молодим полінцем. У «Ватрі» я всього чотири роки. Але дуже задоволений роботою в цьому колективі. У Луцькій міській раді я працюю помічником депутата. Але, як бачите, моє хобі переважає над основною роботою.
– Що спонукало вас піти у «Ватру»?
– Риба шукає, де глибше, а людина – де краще. Усі ми тягнемося до чогось кращого. Я завжди мріяв заспівати із відомим колективом. А ще у мене є величезна мрія – заспівати на оперній сцені у Відні. Але я йду до цієї мети поступово, по сходинках.
– Про ансамбль «Ватра» немає достатньої кількості інформації. Що робите для того, аби її стало якомога більше?
– Ми ставки на рекламу ніколи не робили. Я вважаю, що реклами цьому ансамблю не потрібно. Наступного року «Ватрі» буде 35 років. Я думаю, що за цей період люди нас полюбили, знають наші пісні. Наприклад, на концерті у Чернівцях з першої пісні весь зал встав і аплодував нам. Це найвище визнання, і ніякої реклами не потрібно. Що б ми не робили, різні реклами, сіті-лайти, біг-борди, реклама у медіа нічого не допоможе. Важливим є визнання народу.
– «Ватру» постійно пов’язують із її засновником Ігорем Білозіром. Чи знаєте ви, наскільки змінився ансамбль після смерті Ігоря?
– Я знаю ансамбль не так давно, але із розмов нашого керівника Андрія Кучерепи, я зрозумів, що всередині колективу майже нічого не змінилося. У нас є одне цільове направлення – приносити духовну, культурну, творчу радість для України, відроджувати культуру, творчість, поважати нашу мову, українську пісню.
– Часто так стається, що творчі колективи розпадаються. Ви вже говорили, що «Ватра» все-таки палає. Що робиться для того, аби зберегти її вогонь?
– «Ватра» тільки набирає обертів. «Хмиз», який підкидаємо, найбільше розростається. На майбутнє ми виношуємо плани організувати свій фестиваль «Варта» скликає друзів». Щось на кшталт «Червоної рути», «На хвилях Світязя». З нашого колективу вийшло два народні артисти, вісім заслужених артистів України. Ви розумієте, що це великий творчий доробок. Люди до нас тягнуться, у нас є велика школа, яку навіть можна назвати інститутом ансамблю «Ватра».
– Як ставляться до вашої творчості члени ваших сімей?
– У нашому ансамблі є тільки один неодружений молодий чоловік. Серед артистів побутує така фраза, що бути жінкою артиста – це вже подвиг. Я, для прикладу, вже тиждень не був удома, телефон розривається від дзвінків. Але це приємно, що вдома хтось тебе чекає.
– Як би ви окреслили напрямок музичного мистецтва, у якому працює ВІА «Ватра»?
– Я б не казав, що ми працюємо суто у напрямку класичної поп-культури. Я би це окреслив як поп-фольк-рок.
– А як вам вдається виживати у час розвитку технологій та синтетичної музики?
– Ми не виживаємо, а просто живемо. Технології самі тягнуться до нас. Кому це цікаво, той навіть вкладає свої інвестиції, дає певні ідеї. Є, наприклад, чимало молодих тридцятирічних чоловіків, котрі навіть працюючи у банківській системі, не приховують свого захоплення піснями «Ватри».
– Чи складається співпраця із колишніми учасниками «Ватри»?
– Ми часто їх запрошуємо на концерти, і вони нас запрошують. Часто разом гастролюємо як по Україні, так і закордоном.

Розмовляв Володимир БОДАК


Переглядів: 301 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]