Уже 20 років, відколи Україна здобула незалежність, очільники держави безперервно говорять про реформи. Але це реформаторство так і закінчувалося говорінням. Нинішня влада також завзято взялась кроїти старі порядки і наводити лад. Вночі 9 грудня 2010 року на Банковій запустили годинниковий механізм адмінреформи. Відтоді вже три місяці «натікало». Висновки робити ще зарано, але достатньо, щоб оцінити перші кроки, зважити на терезах обіцяне і зроблене.
Велике чиновницьке обрізання
Стартувала реформа дуже круто. Сигнальним пострілом став той самий нічний Указ Президента «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».
За кілька днів кількість міністерств скоротилася вдвічі. 112 органів центральної виконавчої влади «перекроїли» на 63. Там – підрізали, там – зшили: вийшло 16 міністерств (було 20), 28 держслужб, 12 агентств та 7 інспекцій. В українців зажевріла надія: нарешті поменшає! Ще й глава держави запевнив, що скорочення держслужбовців стане рятівною пігулкою для бюджету і зробить ефективнішим держуправління. Ну чим не «опіум» для народу?
Другим етапом повинно стати 30-відсоткове скорочення державних службовців на місцевих рівнях. Як це позначиться на ефективності державного управління і врешті-решт на якості життя українців?
Заступник голови – керівник апарату Івано-Франківської ОДА Роман Струтинський говорить, що оцінювати ситуацію однобічно не можна. «Як і в кожній реформі є свої плюси, а є й мінуси. Перший етап ми уже пройшли. Нарешті в країні вибудовується чітка вертикаль влади, наводиться порядок і дисципліна, бо то вже ніхто нікого не слухав. Що хотіли, то робили».
Скільки, кого і як будуть скорочувати – залежить від указу зверху. Керівництво області зараз чекає документа з Києва, який і розставить всі крапки. Це буде або указ президента, або постанова уряду.
«У нас працювала комісія з Адміністрації Президента і голів держслужби, яка проводила функціональні дослідження структур ОДА і регіональних підрозділів міністерств і відомств. Вони повинні внести пропозиції керівництву держави й уряду. А ми вже чекаємо цього рішення», – каже Р. Струтинський.
За попередньою інформацією, повинно відбутися скорочення таких регіональних підрозділів міністерств і відомств, як управління екології, земельних ресурсів, управління лісового господарства, водгоспу та інших. Чи будуть скорочувати людей на рівнях обл- і райдержадміністрацій – поки що достеменно не відомо.
У районах нема кого скорочувати
За словами Р. Струтинського, влада області всіляко апелює до президента та уряду, щоб на рівні районів Прикарпаття держслужбовців не звільняти. «За 12-14 років ми вже пройшли три етапи скорочень. Там просто нема кого усувати. У нас апарати РДА дуже малі, де працюють по 33–34 чоловіки. Так само молочисельними є й зовнішні структури, які налічують по 5-10 чоловік». У голів РДА є по три заступники, лише у Надвірнянському і Коломийському – по чотири». Роман Йосипович вважає, що це оптимальний варіант.
«Якби моя воля, то я хоча б 10 відсотків вивільненого апарату з центральних органів влади направив у регіони. Щоб підсилити фахівцями економічні, фінансові, соціальні, житлово-комунальні служби. І дати працівникам достойну зарплату, – розмірковує пан Струтинський. – Адже це парадоксально, коли хороші фахівці і спеціалісти РДА тікають з органів влади на заробітки за кордон, бо тут нестабільно. Завтра прийде інший керівник і знову буде підсовувати свого кума, свата, вуйка, брата».
«Що стосується ОДА, то ми внесли пропозицію, що можемо витримати скорочення не більше 10–15 відсотків. Адже апарат Івано-Франківської ОДА – найменший у державі. Тут працюють тільки 88 осіб. В інших областях України в апаратах ОДА працюють по 110-130 людей», – каже Р. Струтинський.
А ось у галузевих структурах спеціалістів навіть не вистачає. Наприклад, в управлінні охорони здоров’я ОДА працює 21 особа. 30% – це мінус 6 осіб. А скільки лікарень, поліклінік – обласних, районних, міських, будинки перестарілих, дитячі лікувальні заклади, санаторії тощо. Як 15 осіб будуть перевіряти роботу тих структур, надавати методичну допомогу, займатись матеріально-технічною базою, новим обладнанням, навчанням кадрів тощо?!
«Навіть мінімальне скорочення створить колосальну напругу у функціонуванні будь-якої галузі. Адже саме регіональні органи управління знаходяться найближче до людей і до виробництва. Саме до нас приходять люди зі своїми проблемами. Якраз тут здійснюються реформи, відбуваються вибори, референдуми, створюються інвестиційні проекти, нові робочі місця», – переконаний Роман Йосипович.
Село – не люди?
Перебуваючи в Одесі, Віктор Янукович висловив ідею про скорочення районів. На Сході та Півдні України райони справді є малочисельними (14–20 тис. населення), можливо, там і треба зменшити їх кількість. «На Івано-Франківщині найменший район має 32 тис. мешканців, а решта – 40, 50, 60, 70 тис. У двох районах проживає понад сто тисяч: у Надвірнянському – 128 тис. і в Коломийському – 110 тис. Треба врахувати ще й специфіку гірської території», – вважає заступник губернатора.
Замість ліквідації районів керівництво області пропонує інший варіант – скоротити кількість сільських рад. В період розпаду колгоспів (1994-1996 рр.) у нашій області було «наштамповано» багато сільських рад. «Сьогодні з 477 сільрад тільки 8 – самодостатні, які живуть і працюють на самофінансуванні, решта – дотаційні. Ми внесли пропозицію об’єднати сільські територіальні одиниці», – повідомив Р. Струтинський.
Суть такої перебудови така. Поселення, де мешкає менше 300-500 осіб, об’єднати з сусідніми, в яких буде одна сільрада, яка матиме потужний матеріальний, фінансовий і людський потенціал, і у перспективі має шанс стати самодостатньою. У населених пунктах, в яких ліквідують сільради, громада вибиратиме сільського війта або голову громадського сільського комітету, які працюватимуть на платній основі. Він стане зв’язковою ланкою між центральною сільрадою і громадою. Буде вирішувати разом із сільською радою проблеми села, видавати довідки, займатися земельними питаннями, бізнесовими.
«Одним словом, нам потрібно в селі створювати кооперативи, агрофірми, великі сільськогосподарські підприємства, але на приватній основі, – впевнений Роман Йосипович. – Саме сільське господарство зможе витягнути Україну зі світової продовольчої кризи, яка насувається, зробить територіальні громади самодостатніми».
Звільнити, призначити…
В Україні на тисячу населення припадає вісім чиновників. В Івано-Франківській області на початку 2011 року в органах виконавчої та судової влади працювало 7, 6 тис. державних службовців. Це на 1,5% менше, ніж в минулому році, повідомляє Головне управління статистики.
30% – це приблизно 3 тис. безробітних в області. Куди ж їм подітись? Хоча приклад глави держави страху не навіює. За один день в Києві полетіли десятки боярських голів, які ж тут таки приземлились на м’якеньких кріслах. Одні – в уряді (на посадах заступників міністрів), інші – у високих кабінетах держслужб, агентств, інспекцій. Звільнити, призначити, звільнити, призначити… Однією рукою глава держави косить високе «чиноначальство», іншою – кує чиновницьку рать по гарячому. В результаті адмінреформаторства з президентської «кузні кадрів» вийшло указів не менше, ніж із «січкарні».
Роман Струтинський теж запевняє, що на «вулицю із адміністрації нікого не викинуть» та й на біржу праці їм іти не доведеться. «Як керівник апарату я не хочу цього допустити і разом із кадровою службою будемо думати, де цих людей працевлаштувати. Можливо, у комерційні структури, на виробництво, в державні підприємства, в структурні підрозділи міністерств і відомств... Адже це люди з досвідом, яким не можна просто так нехтувати», – запевняє він.
Як кажуть, мета виправдовує засоби. Половину коштів, отриманих від скорочення, обіцяють направити на підвищення заробітної плати низькооплачуваним працівникам і на ті виплати, які за постановами уряду сьогодні не виплачують: за інтенсивність праці, премії, соціальну допомогу. «У наших держслужбовців дуже низькі зарплати. В районній адміністрації головний спеціаліст отримує приблизно 750-760 грн. Головні спеціалісти ОДА отримують від 950 до 1200 грн., залежно від стажу і рангу державної служби. А робота напружена і відповідальна», – каже пан Роман.
Чи не призведе така оптимізація до чистки апарату держави від «випадкових» та «не наших» держслужбовців, тобто тих співробітників, які «не проросли в структуру», і потрапили на державну службу не завдяки родичам і грошам, а завдяки своїм професійним знанням? Заступник губернатора обіцяє, що на партквитки обласне керівництво дивитися не буде.
На запитання, скільки від зменшення чисельності службовців отримає обласний бюджет, Струтинський відповів так: «Бюджет області в будь-якому випадку нічого не виграє, бо це гроші не обласного, а державного бюджету. Він лише програє, бо втратить хороших спеціалістів».
Мар’яна РИНДИЧ
Як ви ставитесь до рішення президента зменшити кількість чиновників?
Олег Петрович, викладач:
– Позитивно. Все-таки в бюджеті з’явиться хоч трохи грошей. Трохи звідти, трохи звідти… Якщо можна обійтись без значної кількості державних службовців – значить, вони всі даремно просиджували на своїх місцях, тому скоротити їхні посади слід було вже давно.
Ірина, домогосподарка:
– Про що ви говорите? Це просто видимість діяльності! Вони одні посади скорочують, інші вводять, одних людей (протеже попередників) звільняють, а своїх працевлаштовують. Просто цирк, вистава для народу!
Олена, продавець:
– Нарешті поменшає цих дармоїдів! Слід би взятись ще й за якість їхньої роботи. Ось, наприклад, у приватних закладах вам усміхаються, до вас щебечуть, вибачаться і подякують. А зверніться-но в якийсь державний кабінет! Непривітна пані одразу і словами, і набундюченим виглядом, і сердитим тоном поставить вас «на місце»! У них то обід, то кава, то неприйомні години, то неприйомний настрій… Поки хабар не даcте.
Ігор, водій:
– Думаю, це буде елементарна «чистка» адмінапаратів. Щоб навіяти страх, щоб кожен чиновник боявся за своє крісло і смиренно виконував всі вказівки зверху. А прийде нова влада – працевлаштує на їхнє місце своїх родичів і шукатиме для них всілякі пільги і теплі місця.
Неля, підприємець:
– Скорочення на 30% чиновницького апарату саме по собі нічого не дасть. Потрібно змінювати саму систему влади. Робити її сучасною, ефективною, функціональною, європейською. А нинішні органи виконавчої влади громіздкі, неповороткі, до болю нагадують колишні обкоми й райкоми КПРС.
|
