ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ - 27 Березня 2014 - Західний курєр
П`ятниця, 09.12.2016, 15:34
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Березень » 27 » ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
10:48
ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Відомі крамниці Станиславова


Через напружену ситуацію в державі більшості з нас доводиться жити у постійному стресі. А всім відомо, що найкращий засіб від нервового перенапруження – це приємні покупки. Принаймні для прекрасної половини людства вони є справжньою панацеєю від усіх стресів. Пропонуємо вам хоч на кілька хвилин забути про тривожне сьогодення і здійснити уявну подорож крамницями старого Станиславова.


Станиславівські крамниці у спогадах очевидця
Найбільше елегантних крамниць було на вулиці Сапєжинській (нині вул. Незалежності). Відомий польський педагог і науковець Ришард Гарайда, що навчався у Станиславові у 30-х роках минулого століття, залишив цікаві спогади про цю вулицю. «Без сумніву, це була найбільш фешенебельна частина міста. Тут розміщалися такі відомі й елегантні магазини, як, пам’ятаю, цукерня Кровіцького, видавнича книгарня Романа Ясельського, магазин делікатесів Швіссерів, дамська галантерея Павловського, книгарня Бодека (певно, з відомої єврейської родини львівських купців), в якій завжди можна було придбати відомі в ті часи вироби книгарні Цукеркандля в Золочеві. Була то друкована в форматі поштівки на поганому жовтуватому папері література для шкільних занять, але головне – так звані шпаргалки, тобто скорочені виклади творів типу «Щоденників» Цезаря, «Промов» Цицерона, «Енеїда» та інше. Вони користувалися великим успіхом, бо полегшували життя на уроках латинської мови, яку тоді вивчали у всіх гімназіях…»
У своїх спогадах автор згадує ще про одну відому крамничку, яка знаходилася на вул. Третього Мая (нині вул. Грушевського). «На першому відрізку вул. Третього Мая, перпендикулярному до вул. Сапєжинської, були банки.  На лівому куті, здається, був Український кооперативний банк, а напроти нього Іпотечний банк. Біля нього у сусідній кам’яниці знаходився популярний магазин «Bazar Krajowy» з канцелярським приладдям, який дуже добре постачався товаром. Серед учнів середніх шкіл, розташованих неподалік, було модно купувати саме в цьому магазині зошити, олівці, пера та інше шкільне приладдя».


Для модників і модниць
Дуже популярною на початку 20 ст. була крамниця Еміля Штаубера (або Рахміля, адже власник був єврейського походження). Вона знаходилася на вул. Карпінського (нині частина вул. Галицької). Тут, зокрема, можна було придбати американське взуття марки «King Quality», англійські капелюхи «Scott» і краватки «Castle Make». Очевидно, тодішні мешканці міста, як і наші сучасники, дуже полюбляли «брендові» товари. В місцевій пресі тих часів можна знайти багато реклами цієї крамниці. Зокрема в одному з оголошень подається досить докладний перелік товарів, які можна було тут придбати. «Циліндри, капелюхи, рукавички, краватки, чоловіча білизна, взуття, палиці, парасолі, шкіряні вироби, парфумерія, а також усе приладдя для подорожей. Англійські ракетки та м’ячі для тенісу. І все це за надзвичайно помірними цінами». З обох боків від входу до крамниці красувалися вітрини, де були викладені найкращі зразки товару. Від сонця вони були захищені полотняними маркізами. Еміль Штаубер та його крамниця щасливо пережили Першу світову війну й продовжували тішити мешканців міста модними новинками в часи панування Австрії та другої Речі Посполитої. Судячи з рекламних оголошень у пресі, Штаубер розширяв свій бізнес і згодом відкрив крамницю ще й у пасажі Гартенберґів.


Годинникар-ювелір
Для сучасної людини годинник – це буденна річ, а колись він був предметом розкоші й символом високого статусу свого власника. Не дивно, що професія годинникаря була тоді дуже престижною і, без сумніву, прибутковою. Найвідомішим годинникарем Станиславова початку 20 ст. був пан М. Єґер. Його майстерня знаходилася на вул. Сапєжинській, 9 (будинок не зберігся). Свій бізнес пан Єгер розпочав у 1878 р. й успішно працював за панування Австрії й другої Речі Посполитої. Тогочасні годинникарі не лише продавали й ремонтували годинники, а й самі їх виготовляли. В майстерні можна було зробити й високохудожнє гравірування на годиннику, наприклад, власні ініціали чи подарунковий напис. В ті часи годинникар за допомогою певних знаків на задній кришці медальйону годинника міг позначити свою кваліфікацію, зокрема кількість нагород, отриманих на професійних виставках. Пан Єґер мав аж 10 таких нагород, що, безумовно, свідчило про його високу майстерність. Судячи з рекламних оголошень, годинниковий бізнес пана Єґера був таким успішним, що невдовзі він вирішив його розширити й зайнятися ще й ювелірною справою. Нова сфера діяльності суттєво сприяла зростанню популярності майстра та його крамниці. В 20-30-х роках минулого століття він вже був навіть більш знаний як ювелір, ніж як годинникар

Пасаж Гартенберґів  і модне взуття
Пасаж Гартенберґів на початку 20 ст. був одним з найпопулярніших місць для покупок. Так описує тогочасний пасаж газета «Кур’єр Станиславівський» від 10.06.1904 р. «Вже місяць тривають роботи над  будівництвом пасажу Гартенберґів. Цей пасаж буде зведено на місці давнього, відомого нашим читачам подвір’я дому Гартенберґів, давніше Гальпернів. Пасаж матиме форму продовгуватого залу 53 м довжини, що простягається у східно-західному напрямку паралельно до вул. Сапєжинської та Костюшки (нині вул. Сотника Мартинця). Ширина цього залу складає 8 м, причому збільшується до 12 м зі східного боку, якому надано форму подовженого восьмикутника. До цього восьмикутника довжиною 17 м і шириною 12 м, накритого куполом, ведуть бічні входи з вулиць Сапєжинської і Костюшки, що мають приблизно 3 м ширини.
До західного кінця залу ведуть три входи: від вул. Костюшки біля ресторану Ґуравського, з боку вул. Карпінського і з боку вул. Сапєжинської біля магазину п. Стахевича. Весь пасаж буде накритий заскленим дахом з металічною конструкцією дуговидної форми. Висота залу до вершини даху складає близько 10 м, висота купола над восьмикутником 13,5 м.
Вздовж зали розташовані магазини з великими вітринними отворами. Фасадом до згаданого восьмикутника буде повернуте приміщення, призначене для ресторану і кав’ярні, що містить один великий зал довжиною 20 м і шириною 3 м і ще кілька менших залів. Підлога всього пасажу буде викладена плиткою. Для збереження чистоти і безпеки на випадок пожежі буде прокладено водопровід з кількома пожежними кранами, що будуть розміщені у відповідних місцях. Передбачено також відповідні засоби для вентиляції. Освітлення пасажу буде газове. Будівництво має бути закінчене до листопада цього року».
Саме в пасажі Гартенберґів у 1934 р. знаходився дуже популярний у місті магазин взуття «Del-Ka». Ця відома взуттєва фірма була заснована в 1907 р. в австрійському місті Ґрац. Власницею й засновницею компанії була Доріс Елізабет Клауснер. Власне саме перші букви імені та прізвища власниці й утворили назву підприємства. Через 15 років підприємство перетворили в акціонерне товариство з центром у Відні й сімома філіями. Австрійське взуття активно експортувалося на територію міжвоєнної Польщі і до тодішньої Галичини. Після аншлюсу Австрії у 1938 р. німецька влада для керівництва підприємством призначила тимчасового німецького адміністратора Йозефа Ціґлєра. В повоєнний період компанія ще більше розширила мережу своїх філій, ставши таким чином великою міжнародною корпорацією. Зараз «Del-Ka» успішно функціонує у складі німецької взуттєвої компанії «Ara Shoes» (www.ara-shoes.de). До речі, взуття цієї марки можна замовляти в інтернет-магазинах, що не могло й наснитися модницям початку минулого століття.  Що ж, у кожної епохи свої закони. І свої крамниці…
Олена БУЧИК

 

Переглядів: 399 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]