Коли важко привабити покупця, маркетологи вдаються до «вірних» методів впливу. Безпрограшний варіант – розрекламувати користь продукту для нашого здоров’я. Так з’являються «дихаючі» підгузники, «біоактивні» йогурти, «натуральні» соки, «природна» вода… Цього літа ніби гриби після дощу у місті повиростали магазини, які пропонують новий сорт пива – живе, яке «зберегло первинний смак та аромат хмільного напою» (із реклами). Спробуємо проаналізувати, наскільки ж «живе» сучасне пиво?
Чому його вбивають? На порталі любителів пива Propivo.com розміщено безліч запитів: «Де в Івано-Франківську можна купити справжнє живе пиво?» Якщо підходити до запитання академічно, то будь-яке виготовлене за класичною технологією пиво спочатку живе. Благородність пива, на відміну від горілки, де змішують два інгредієнти – воду і спирт – полягає в тому, що після приготування суміші із пророслих зерен ячменю і хмелю туди додають спеціальні пивні дріжджі, які і перетворюють цю суміш у те, що ми називаємо живим пивом. Фахівці запевняють, що живе пиво є більш корисним, ніж фільтроване та пастеризоване. Але воно має одну примху – живе воно не більше двох-трьох днів. Ну, може й трохи довше, залежить від того, як зварене і як зберігається. Але точно не місяці! Якщо протримати справжнє живе пиво довше визначеного часу, воно набуває «металічного» присмаку. Дріжджі, які фактично є мікроорганізмами, «з’їдають» всі корисні речовини, а відходи їхньої життєдіяльності є справжньою отрутою.
Від зміни назви… якість не міняється Читачі запитають: а як реклама, яка хизується «живим» пивом у пляшках і бляшанках, термін придатності якого становить місяці? Відповідь очевидна: значить треба продовжити вік «живому» пиву. Всі сучасні пивовари активно втручаються у процеси створення натурального пива – фільтрація, пастеризація, консервація, використовують харчові добавки, які збільшують термін зберігання, покращують смак напою. Без таких добавок пиво швидко мутніє, втрачає смак, а частина складників випадає в осадок. Нерідко ходять чутки, що деякі недобросовісні виробники додають у пиво спирт – і консервант, і міцність напою збільшується. Пригадуєте рекламний ролик української компанії «Сармат», яка трактує одну із своїх марок як «єдине високоякісне пиво за доступною ціною», яке не тільки «живе», але й «дихає». А ось у рекламі «Чернігівського білого» вживають індиферентне «справжнє біле нефільтроване». Зрозуміло, що і перший виробник мав на увазі «нефільтроване», але замінив його ефективнішим словом – «живе». І креатив приніс плоди: живе пиво стало лідером серед напоїв 2009-2010 років, особливо на розлив.
Напій на порошках Щодо смаку такого напою можна посперечатись. Любитель пива пан Роман, 47 років, каже: «Ось у радянські часи було справжнє бочкове пиво. Наллєш – піна, як на сметані, і тримається до трьох хвилин. А зараз не пиво, а якась липка рідина на порошках». Сучасне живе пиво чоловік любить за те, що воно нагадує йому той давній солодкувато-гіркуватий смак бурштинового напою. Нещодавно почула неприємну історію, яка мала місце у нашому місті. Один чоловік хотів купити холодного пивка на вулиці, але раптом із щойно привезеної тари потекла… звичайна вода. Люди почали обурюватися, але через кілька хвилин під’їхали «постачальники», ввели шприцом у ємкість якийсь порошок і… народилось пиво, та ще й з пишною піною. Визріває питання: що ж тоді ми п’ємо? Звертаємось до ДП «Івано-Франківськстандартметрологія». Але спеціалісти цього центру кажуть, що ніяких перевірок пива вони не роблять, бо, бачте, «випадків отруєння в області не було зафіксовано». Шанувальник пива «зі стажем» Любомир пояснює, як самому відрізнити «живе» пиво від «штучного»: «Залиште недопиту пляшку пива на ніч. Якщо вранці вона всередині покриється пліснявою – це дійсно живе пиво. Грибок не буде харчуватися консервантами та емульгаторами». Робимо експеримент: півпляшки пива із гордим надписом «живе» залишаємо на два дні. Результат: ніякої плісняви немає, тільки колір зблід, смак став «ніякий» та ще й гази вивітрились. Що ми п’ємо? Робіть висновки самі. Мар’яна Риндич
|