Четвер, 25.05.2017, 03:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Листопад » 1 » ГРОШІ
11:38
ГРОШІ
Місцевий бюджет:  ті ж самі граблі?

Порушення у планах використання місцевих бюджетів в Україні трапляються чи не щороку, як правило, в останні два-три місяці. Явище це зовсім не нове, а скоріше уже звичне. Але якщо у минулі роки затримки у бюджеті траплялися не раніше листопада-грудня, то у 2012 році Державна казначейська служба тимчасово припинила фінансувати інвестиційні видатки місцевих бюджетів ще на початку жовтня. В результаті такої затримки на рахунках заблоковано поточних зобов'язань на суму понад 3 мільярди гривень. Фінансисти вважають, така ситуація скоріш за все є початком нової хвилі турбулентності в системі державних фінансів, яка в повній мірі проявиться під кінець року.
А як наслідок цілком можливо, що зарплату задіяним в бюджетній сфері українцям вірогідно виплатять (бо відноситься вона до «захищених» першочергових платежів), а от коштів на ремонт доріг, благоустрій міста, житлово-комунальне господарство, будівництво та інші місцеві потреби під кінець року у бюджеті не знайдеться взагалі.
Отож, чого слід чекати прикарпатцям від можливих фінансових перебоїв у держбюджеті цього року та чому Україна уже вкотре наступає на ті ж самі «фінансові» граблі – досліджував «ЗК».


Проблема у «живих» грошах

У обласному фінуправлінні кажуть: сьогодні на їхніх рахунках є кошти і на зарплатню, і на все решту. А «гальмує» гроші місцевого бюджету Держказначейство, куди головне фінансове управління ОДА і подає відповідні платіжні доручення.
«Я не можу прогнозувати, якою буде політика уряду до кінця року,  – каже начальник управління фінансів ОДА Галина Карп. – Але проблема сьогодні однозначно не у затримках фінансування з бюджету, а у «живих» грошах, які Державна казначейська служба не «пропускає».
В обласному управлінні Державної казначейської служби факт можливих зупинок із проведенням «незахищених» платежів не заперечують. За словами Зіновії Сухолитки, заступника начальника головного управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області, із другорядними платежами на кшталт поточних і капітальних ремонтів, оплати некомунальних послуг та подібних витрат в кінці року проблеми виникають завжди і дивини у цьому немає.
«Справа в тому, що саме у другому півріччі проводяться усі державні тендери на реконструкції чи капітальні будівництва. У зв’язку із цим дуже великі суми ідуть на непередбачені видатки», – каже заступник начальника головного управління Державної казначейської служби в нашій області.
Ще однією причиною «стопорів» у роботі Держказначейства, каже пані Сухолитка, є те, що у третьому кварталі усі держустанови одночасно намагаються провести більшість платежів по незахищених статтях, не чекаючи можливого посилювання ситуації в кінці року. А через великий «наплив» державна казна не встигає пропустити усі платежі відразу і утворюється «пробка».
Проте з «пропуском» першочергових платежів (із зарплатні і комунальних послуг), проблем зараз немає і не буде аж до кінця року, прогнозують в казначействі.
 
Місцеві бюджети   «влазять» у борги

Але місцевим бюджетам (і нашому в тому числі) стає дедалі складніше балансувати доходи та видатки, твердять аналітики. А все, кажуть, тому, що боргувати у держави місцеві бюджети почали більше.
Загалом по Україні станом на вересень казначейство надало 33,1 мільярда гривень позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період в минулому році. При цьому заборгованість за ними зросла майже втричі.
Конкретно щодо нашої області, то у 2012 році регіональні бюджети взяли з єдиного казначейського рахунку майже вдвічі більше короткострокових позик на погашення заборгованості із зарплатні та енергоносіях, ніж у попередньому році. Щодо середньострокових позик, то станом на 10 жовтня 2011 року Івано-Франківська область перед державою не мала жодних боргів, а цьорогіч має заборгованість, що виражається семизначним числом.

Що буде з комунальним господарством?
Отже, враховуючи те, що до кінця осені видатки на виплату держборгу прогнозовано продовжать зростати, потрохи збільшуватиметься і дефіцит бюджетних коштів. А тому уряд буде шукати ті статті, від фінансування яких можна буде відносно безболісно відмовитися. І будуть це, як передрікають фінансисти, саме капітальні видатки.
Проте перший заступник директора департаменту комунального господарства МВК Василь Білик такий стан речей заперечує: «Комунальне господарство і зарплатня бюджетникам фінансується із різних «кошиків» бюджету. Вони не можуть бути взаємозамінними. Це суперечить Бюджетному кодексу», – переконує він.
А от виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Войтичук з цього приводу має іншу думку. Він вважає, що у місцевої влади просто не залишиться іншого вибору, як в першу чергу перекривати платежі по захищених статтях.
«От зараз, до прикладу, підвищили зарплатню вчителям, – розповідає експерт АМУ. – А у держбюджеті Кабмін цього підвищення не передбачив. Натомість у бюджеті міста ці гроші є і не використати їх на зарплатню (першочерговий платіж) теж не можна. Бо за це в державі передбачена кримінальна відповідальність».
За словами Олега Войтичука, навіть якщо «комуналка» і фінансується не з того  «кошика», що зарплатня, то все одно, якщо державних коштів на фінансування делегованих повноважень не вистачає, їх беруть із «другого» кошика, передбаченого для фінансування комунального господарства.
Але, на думку виконавчого директора Івано-Франківського відділення АМУ, фінансування благоустрою міста все ж не припинять остаточно. Проте «комуналка» завжди була сферою, на якій, на думку влади, можна найбільше економити з наймеш негативними наслідками.
«Якщо акти виконаних робіт на благоустрій чи на ремонтні роботи уже підписані, а Держказначейство просто не «пропускає» гроші, то все одно рано чи пізно необхідні кошти будуть отримані. Якщо їх не виплатять у цьому році, то у наступному точно», – переконує Олег Войтичук.
Але, як свідчить практика минулих років, борги з минулого року у новому бюджеті Кабінет Міністрів знову ж таки не передбачить, тож ці витрати будуть навантаженням на бюджет наступного року.   

Чому знову «граблі»?

Основними причинами, чому Україна з року в рік наступає на «фінансові» граблі,  Олег Войтичук вважає, по-перше, занижені показники видатків на делеговані повноваження і при цьому завищені показники доходів місцевих бюджетів. По-друге, показники фінансування делегованих повноважень забезпечують лише від 40 до 80 відсотків від реальної потреби.
«Коли складається річний держбюджет, місцеве самоврядування кожного міста подає свої підрахунки у Кабмін, скільки потрібно для життя міста, – каже Олег Войтичук. – А він, своєю чергою, вирішує скільки грошей надати тому чи іншому місцевому бюджету».
Але дають у Кабінеті Міністрів традиційно менше, ніж місцеві органи «просять», опираючись чи то на власні підрахунки, чи то просто на вроджену економність українських чиновників.  Наприклад, якщо місцева влада за своїми підрахунками хоче від Кабміну 100 млн. гривень, то чиновники чомусь вирішують (завжди!) про всяк випадок дати трохи менше – 80 млн. І діє така система по всій країні. У керівництві владного органу знають, що цього вистачить лише на десять місяців, а останні два – місцевим бюджетам доведеться «випрошувати» дотації у того ж таки Кабінету Міністрів.
За словами Олега Войтичука, абсурд полягає у тому, що гроші, які не перераховують місцевим бюджетам відразу, від самого початку є у розпорядженні Кабміну, але тримаються вони «у шкарпетці» і керуються одним «центром».
Чому відразу не прийняти «розумний» бюджет? Питання це звучить вже протягом 20-ти років. Єдине цьому пояснення – керівна верхівка держави хоче тримати усю периферію у «залізному кулаці».
«Місцеве самоврядування – воно тому ж і самоврядування, щоб усі гроші від місцевих зборів і податків самостійно зібрати і на власний розсуд використати на потреби міста, – каже директор Івано-Франківського відділення Асоціації міст. – А бюджетна система сьогодні така, що місцеве самоврядування самостійно ці гроші збирає, але віддає «дядькові» Кабміну. А він вирішує кому у листопаді-грудні кожного року ці ж гроші у вигляді дотацій повернути».

У підсумку – дві новини

У підсумку маємо дві новини: хорошу і погану. Хороша: зарплати працівники бюджетних установ до кінця року прогнозовано отримають. А погана у тому, що комунальне господарство міста, яке сьогодні «кульгає» на обидві ноги, під кінець року знову переживатиме недофінансування.
А чи «співатиме» Кабмін місцевим бюджетам ту ж фінансову «пісню», що й сьогодні, і у наступних роках, значною мірою буде залежати від того, наскільки реальний бюджет уряд запропонує на 2013 рік, формуванням якого чиновники на разі і займаються.
Оксана ГЛУШКЕВИЧ

Переглядів: 554 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]