Василь Чуднов:
«Є межі поступливості навіть перед партійними канонами»
Цього тижня з'явилася «майже офіційна» інформація, що в ході переговорів з Російською федерацією, на яких Україна намагається домогтися зниження ціни на імпортований російський газ, росіяни обговорють варіант створення двох СП – «Газпрому» і «Нафтогазу», одне з яких отримало б контроль над газотранспортною системою (ГТС), друге – над внутрішніми українськими газорозподільними мережами. Микола Азаров відмовляється підписувати цю угоду, а тому й заявив про готовність України платити $400 за тисячу кубометрів російського газу у випадку, якщо не вдасться домовитися про вигідніші умови.
Чи стане провал у газових переговорах причиною відставки уряду Миколи Азарова? Де регіонали навічно? А також про владу, «яка не замовчує проблеми», про рейдерів у П’ємонті та майбутні вибори до парламенту – про це та інше йшлося на зустрічі з народним депутатом фракції Партії регіонів, головою обласної організації ПР Василем Чудновим в редакції «Західного кур’єра».
Відставка – ні, ротація – так
Миколу Азарова і його уряд «звільняють» з часу його призначення. Але, як на мене, для відставки мають бути підстави. Хтось скаже: провальні перемовини з Росією щодо ціни на газ… Так, ціна 400 дол. за куб. – кабальна, але вона підйомна для України.
За час роботи уряду Азарова зупинено безпрецедентне падіння виробництва, яке раніше спостерігалося під час і після Другої світової війни. Виробництво оживає, збільшуються темпи будівництва, непогані показники в сільському господарстві, в роздрібній торгівлі. Зменшено дефіцит Пенсійного фонду, стабільна гривня. Соціальні стандарти, можливо, не такі, як би хотілося, але вони все одно поступово зростають. Це основний чинник, через який найближчим часом відставки уряду не прогнозую. Чи можуть відбутися в уряді певні ротації? Так. Неодноразово критикувалися міністр освіти Дмитро Табачник, міністр оборони Михайло Єжель, міністр культури Михайло Кулиняк, міністр охорони здоров’я Микола Оніщук.
Ціна на газ і нерозмінна монета
Рано чи пізно про ціну на газ домовляться. Але хочу наголосити, як підкреслив прем’єр-міністр Микола Азаров, незалежність – цінність нерозмінна. Всі перемовини, які ведуться з Росією про зниження ціни на газ, ведуться виключно в інтересах України. Те, що зараз мусується в засобах масової інформації з подачі опозиціонерів, що начебто здано газотранспортну систему України і внутрішні розподільчі мережі, – свідома дезінформація. Уряд ніколи на таке не піде. Газотранспортна система, яка є однією з елементів енергетичної, а значить національної, безпеки України, не стане розмінною монетою в ціні за газ. А переговори тривають, шукаються різні шляхи, аби знайти взаємовигідну складову ціни на газ.
В Космачі регіонали навічно
Я ініціював 12 законопроектів. Це один з найкращих показників серед тих депутатів, які зайшли зі мною у Верховну Раду в 2010 році. Гордий тим, що вніс постанову про святкування на державному рівні 600-річчя мого рідного села Космач Косівського району. Коли я захищав цю постанову в комітеті з питань духовності (а там такі патріархи нашої духовності, як Павло Мовчан, Михайло Косів, Володимир Яворівський), то, представляючи цю постанову, Яворівський сказав: до ганьби нам цю постанову вніс регіонал Василь Чуднов, хоча мали би внести ми – демократи, адже мова про святкування ювілею Космача, колиски довбушівського духу. Користуючись нагодою, я запросив членів комітету приїхати на святкування, на що Яворівський відповів: ми приїдемо в Космач тоді, коли випровадимо звідти регіоналів. Мені шкода, що ви не побуваєте в моєму селі, – відповів я пану Яворівському, – бо регіонали там – навічно.
Крім цього, я вніс постанову про святкування в 2013 році 600-річчя сила Микуличин і 950-річчя Тисмениці.
Прогноз – справа невдячна
Прогнозувати результат виборів у 2012 році – справа невдячна. Впевнений в одному: результат буде залежати від того, як спрацює виконавча влада, зокрема, в області. Коли ми ішли на минулі вибори, то, мабуть, вперше в історії політичних партій виборча програма партії писалася не в кабінетах чиновників, а безпосередньо з людьми, в селах, в трудових колективах. Але, на жаль, Партія регіонів на Прикарпатті ще не настільки популярна, як інші політичні сили, і ми не отримали достатньої кількості мандатів, що нам дало би змогу впливати на розподіл місцевих і державних ресурсів. Давайте будемо відверті: виконавча влада на місцях бере інструментарій, який їм надають ради. В жодній раді в нас немає більшості. Хоча ріст довіри до Партії регіонів доволі значний. Якщо порівняти з 2006 роком, Партія регіонів мала на Прикарпатті лише сім депутатів місцевих рад, чотири в Івано-Франківській і три в Коломийській. Тепер у місцевих радах Прикарпаття маємо понад 500 депутатів. Немає жодного села, селища, міста, району, де би не були присутні в органах місцевого самоврядування представники Партії регіонів.
Мажоритарник – більш незалежний
На виборах 2012 року буду балотуватися. І тільки по мажоритарному округу. Більше того, не виключено, що буду іти самовисуванцем. Поясню чому. Спілкуючись зі своїми колегами-депутатами, які вже по три, по чотири скликання у Верховній Раді, я зробив для себе висновок, що депутат-мажоритарник – більш незалежний, набагато більше може самовиразитися у вищому законодавчому органі. Людина, не залежна від політичної партії, незалежна від рішення більшості, може набагато більше зробити як для України в цілому, так і для свого краю зокрема. Хочу бути залежним тільки від своїх виборців, підпорядкованим тільки їм.
Разом з тим, я не вийду з Партії регіонів. Другий висновок, який я зробив, працюючи у Верховній Раді: не маючи потужної команди, один ти також нічого не вартий. Тільки з потужною командою, Партією регіонів, яку представляють президент і уряд, я можу бути корисним для свого краю.
Партійна дисципліна і межі поступливості
Кілька сесій тому на розгляд Верховної Ради України Олена Бондаренко внесла законопроект про обмеження звучання вітчизняних творів на радіо і телебаченні. До цього в ефірі повинно було звучати 50% вітчизняної продукції. Олена Бондаренко внесла 25%. Я підійшов до Олени (ми з нею в добрих приятельських стосунках) і спитав: для чого ти внесла цей законопроект? Яка його суть? Кому від цього краще: людям, партії, уряду, президенту – ну ж має бути якась логіка закону. Закінчилося це тим, що я проголосував проти і мав досить неприємну розмову з керівниками фракції. Звичайно, я підкоряюся більшості, ми збираємося, обговорюємо думки щодо того чи іншого законопроекту, але є межі поступливості навіть перед партійними канонами. Думаю, що і надалі ці межі не переступлю. Я жодним вчинком не зроблю чогось такого, щоб нанесло шкоди моїй рідній мові, моїй культурі чи моїй історії.
Рейдери і в П’ємонті…
Важливо, що чинна влада не замовчує проблеми. Якщо є люди, які ганьблять чи владу, чи партію, їх викривають. Влада не ховає цей чиряк, якщо він є – його ріжуть по живому. І не має значення приналежність до тієї чи іншої партії. В Україні маємо приклад Василя Волги, Володимира Галицького і ще ряду високопоставлених чиновників, які наближені до партії, до влади, але сьогодні сидять під слідством і, думаю, що отримають належну оцінку правосуддя за свої вчинки.
От цими днями віце-прем’єр Андрій Клюєв озвучив інформацію про скарги підприємців на рейдерські захоплення. Це озвучила не опозиція, а влада. Але давайте будемо чесними: коли взагалі в Україні з’явилося таке явище, як рейдерство? При Кучмі цього не було! Тільки після 2005 року, після помаранчевої революції почали з’являтися такі факти. Згадаймо, наприклад, рейдерську атаку на «Прикарпаттяобленерго». І це де? Тут, в нас, де П’ємонт демократії.
У рейдерстві задіяні бандити, чиновники і судді. Та, думаю, як одного-другого покарають, то інші задумаються: варто таким займатися чи ні. Влада має намір побороти це ганебне явище.
Завжди були разом
Що стосується голови ОДА Михайла Васильовича Вишиванюка, то ми знаємося вже понад 20 років. Продуктивно працюємо. Ще в 2004 році я був членом колегії ОДА. І навіть тоді, коли він не був керівником адміністрації (в ті непрості для Михайла Васильовича роки, коли було і переслідування, ця людина пройшла дуже непростий шлях в своєму житті), ми завжди були разом. Не було такого тижня, щоб ми не зустрілися, не обмінялися думками. І це продовжується. Дуже продуктивно працюємо відколи я у Верховній Раді. Вирішуються перш за все питання соціально-економічного розвитку, виділення коштів. Михайло Васильович як, напевно, ніхто вміє використати людей для користі регіону. Останнє – це виділення коштів з Державного бюджету для будівництва перинатального центру в сумі 20 млн. грн.
Тепло для Івано-Франківська
У тому, що Івано-Франківську вчасно включили тепло, є і моя заслуга. В мене склалися досить таки приятельські стосунки з першим віце-прем’єром Андрієм Петровичем Клюєвим, від якого дуже багато залежить в цій країні, особливо в енергетичній сфері. Коли під загрозою стало включення тепла в Івано-Франківську, я зустрівся з Андрієм Клюєвим і попросив: перше, прийняти мера, піти назустріч мешканцям міста і вчасно включити тепло, друге, допомогти в реструктуризації боргу, який мало підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» перед НАК «Нафтогаз України». Андрій Клюєв пішов назустріч місту, сказав, що врахує факти, наведені міським головою. Таким чином місто отримало тепло.
Записав Василь СТЕФАНЧУК
|
