Четвер, 19.10.2017, 04:05
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Грудень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Грудень » 2 » ГІСТЬ РЕДАКЦІЇ
11:21
ГІСТЬ РЕДАКЦІЇ
Ігор Зварич:
Є намагання думати про Гондурас…
А давайте думати про нашу область

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах доводилося чути думку, що початку наступної революції слід очікувати зі Сходу України. Мовляв, український народ не любить будь-яку владу, незалежно від кольорів, а схід – це базовий регіон нинішньої влади. Останні події на Донбасі (акції протесту чорнобильців, штурм Донецької ОДА людьми, озброєних вилами) свідчать про те, що прогнози збуваються?
На це та інші запитання цього тижня в редакції «Західного кур’єра» відповідав народний депутат фракції Партії регіонів, почесний заступник голови ІФОДА з економічних питань Ігор Зварич.


– Ігоре Теодоровичу, як оцінюєте акції протесту, що зараз відбуваються в Донецьку?
– Реформування відносин у суспільстві, яке вимагається, зокрема, і нашими кроками до Євросоюзу, зразу говорилося, буде нелегким. Безумовно, є незадоволення тими чи іншими діями. Я вже неодноразово говорив, що людина, яка хоче мати красиву бороду,  спочатку виглядає небритою. Напевне, помилка в тому, що ми не завжди доступно роз’яснюємо мету, яка стоїть перед суспільством, який кінцевий результат реформ. Думаю, це відбудеться при переході до другого етапу реформування, яке якраз зачепить  області, міста, населені пункти.
Я би не драматизував ситуацію. Це природне явище, коли люди висловлюють своє ставлення до тих труднощів, які є на шляху до кращого. Тим більше, коли практично 20 років ми відкладали реформи у довгий ящик. Сьогодні це набагато складніше, ніж можна було зробити колись. Але робити треба.
– Як народний депутат ви працюєте в комітеті євроінтеграції. На вашу думку, чи підпише Євросоюз угоду про асоціацію? Наскільки ймовірно, що угода буде підписана європейцями частково. Тобто, ЄС не захоче інтегруватися з Україною політично, натомість погодиться на економічну інтеграцію. На думку авторитетного видання «Дзеркало тижня», саме така економічна інтеграція потрібна вітчизняному олігархату…
– Зараз модно так говорити. Якщо Президент Віктор Янукович здійснює заходи в інтересах України, які вирішують питання і політичного, і економічного спектру, то, як правило, знаходять пояснення – це вигідно олігархам. Це явна спекуляція. Бо що вигідно громадянам України – те вигідно і самій Україні. І навпаки!
Як на мій погляд, більш послідовною має бути позиція самого Євросоюзу. Якщо метою є підписання документів, то вони будуть підписані. Якщо метою є в тому числі загравання з Росією на фоні стосунків по входженню України в той простір, який власне і задекларований і Євросоюзом, і Верховною Радою, і громадянами України, то це зовсім інша тема. Але я переконаний, що здоровий глузд переможе. Держава чітко задекларувала  курс на європейську інтеграцію. Що ж стосується економічної інтеграції, то ми давно – члени СОТ.
– Питання розміщення ПРО в країнах ЄС знову загострило російсько-американські стосунки. Чи матимуть вплив американські чинники на позицію деяких європейських країн по відношенню до України (мається на увазі Німеччину, Італію і Францію, які завжди славилися своїми русофільськими тенденціями)?
– Ви самі зауважили, що деякі європейські країни мають русофільські позиції. В той же час у всіх бідах деякі вітчизняні політики хочуть звинуватити чинного президента і чинну владу.
Питання договору про асоціацію звучало на парламентській асамблеї НАТО. Всі європейські країни-сусіди України дуже зацікавлені в тому, щоб були підписані документи не лише про економічну, а й політичну інтеграцію. Бо якщо ми входимо в асоціативне членство з ЄС, то кордони Європейського Союзу переміщаються до кордону з Росією. Якщо ні, то матимемо кордони з Польщею, Румунією, Угорщиною. В нас є добрі сусіди з цього боку, які «за». А є країни, які, на жаль, як і в євроатлантичній інтеграції проявили непослідовність, так само не проявляють своєї послідовності і сьогодні. Про це, до речі, йшлося у багатьох зверненнях Віктора Януковича, який сказав, що має бути проголошене і має бути задеклароване абсолютно перспективне членство, щоб це не було документом для документа, а рухом вперед.
– На вашу думку, закон про вибори народних депутатів є остаточним. Президент його підпише чи будуть якісь зміни?
– Президент відповідав на це запитання. Він сказав, що підпише цей закон. Але оскільки в середовищі тих, хто не голосував, є власні думки, вони починають превалювати на шпальтах газет, в ефірі телебачення – і таким чином знову ж таки ставиться під сумнів спільний здобуток влади і опозиції. Загалом, думка більшості експертів: позаяк до прийняття рішення були причетні всі парламентські політичні сили, то і механізми, які там є, унеможливлюють грубе порушення виборчого права громадян.
– Кого Партія регіонів на наступних виборах бачить своїм основним політичним опонентом? Назвіть шестеро чоловік, кого регіонали області висуватимуть на мажоритарні округи? 
– Вибори ще не розпочалися і оці розмови «кого, що, як», які ведуть опозиціонери, – це більше політичний піар, ніж конкретні заходи, які вони проводять. Тут читаєш, що дві-три  опозиційні політичні сили будуть гуртуватися і виставляти єдиного кандидата, в Києві, дивися, вже дуже багато їх зібралося. Насправді ж до початку виборчої кампанії можна багато говорити, а все буде визначати той період, в який розпочнуться власне вибори. Я піаром ніколи не займався, тому не можу вам назвати ні першого, ні другого, ні третього...  Самі розумієте: в кого буде вищий рейтинг, тих і будемо розглядати як кандидатів у народні депутати. А те, що є заяви опозиційних партій, нібито вони про все домовилися, то ми вже бачили, як вони домовлялися і перед минулими виборами, і в сесійній залі. Як буде насправді – побачимо і тепер.
– Ви особисто будете балотуватися по мажоритарному округу?
– Не планую своє висунення по мажоритарному округу. А чи балотуватимуся по списку –  буде вирішувати партійна конференція. Я двічі проходив по списку. Але вважаю: широко ходити – можна штани порвати.
– Вас називають одним з найреальніших претендентів на посаду ректора Прикарпатського національного університету…
– Про це запитайте в тих, хто називає… Наскільки я знаю, ректор є. Контракт в нього діючий. А що буде в лютому – ще ніяких оголошень чи якихось рухів до тих перевиборів,  очевидно, ніхто не робив. Мабуть, моє ім’я пов’язують з тим (можливо не скромно мені про це говорити), що після захисту докторської дисертації вчена рада Національного університету нафти і газу присвоїла мені звання професора. З цим пов’язують, що така можливість є… Але можливість є в багатьох. Думаю, що це оцінка аналітиків, які передбачають, що, вочевидь, на посаді ректора відбудеться зміна. Але, якщо такі чутки виникають, то мабуть, треба більше над ними задумуватися самому ректору, ніж мені.
 – Побутує думка, що на заході країни влада робитиме ставку не на, так би мовити,  чистих регіоналів, а на тих, хто наближений до них, або ж хто легко надаватиметься до переговорів, аби в наступному парламенті увійти до провладної більшості…
– Ніхто не заважає кожному думати про те чи інше. Якщо говорити сьогодні, то чому ми маємо робити ставку на такі підходи? Думаю, що виборець побачить тих, кого рекомендуватиме Партія регіонів, і зробить свій вибір. У 2002 році я ішов на вибори у Верховну Раду України від Партії регіонів. Це не перешкодило мені взяти 7% голосів у боротьбі з таким в той час потужним кандидатом по цьому ж виборчому округу (це Рогатинський, Тисменицький і Калуський райони), як Ігор Насалик. Дуже багато виборців з Рогатинщини залишилися моїми друзями. Нещодавно на Рогатинщині, наприклад, ми відкрили бізнес-інкубатор.
От ви питаєте, з чим будемо іти на вибори – з конкретними результатами нашої роботи. Насамперед в області. Якщо за такий короткий період, наприклад, відкриваються дитсадки, ремонтуються школи, здається дуже багато об’єктів, про які давно забули. Колись пропіарили, що розпочинають будівництво, заклали камінь, так камінь і залишили. Якщо через два роки після тих подій починає працювати «Карпатнафтохім»… Перераховувати не треба. Ви самі про це чудово знаєте. Люди, я переконаний, розберуться, де є результат, а де просто політична тріскотня.
– Так, з одного боку, будуються садки, але тут же на рівні держави забирають  допомогу в матерів-одиначок; зводять житло – і тут же будуть зобов’язувати доплачувати за засклені балкони; тут же – заборона приватизовувати житло…
– Щодо житла… Ситуація дуже проста. Ну скільки може існувати закон про приватизацію державного житлового фонду, коли ним не скористалися ті, хто давно мали скористатися. Нам потрібен такий закон? То давайте його навічно залишимо. Ми щороку продовжували його дію. Мова про інше. Мова про те, що вже розпочалися зворотні процеси – реприватизація, згідно з заявами мешканців. Не можу сказати, що остаточно не буде внесено законопроекту на продовження приватизації, але вже, напевно, пора. Хоча б тому,  що є люди, які на цьому починають спекулювати, вони вже скористалися своїм правом на приватизацію житла, а тепер хочуть ще й чужого житла. Такі факти відомі.
Щодо матерів- одиначок зараз говорити не готовий. Мушу вивчити питання. Якщо є пілотні області, де щось подібне відбувається, то там діє і спеціальна програма, вивчається досвід. А ось якщо в нашій області є хоч один такий факт – скажіть. Я займуся ним особисто. А то в нас ще з Радянського Союзу є намагання думати про Гондурас… Давайте думати про нашу область.
– В одному інтерв’ю «Західному кур’єру», будучи ще в опозиції, ви зазначали, що за час «помаранчевої» п’ятирічки наша область за економічними показниками скотилася до рівня 1991 року. На якому рівні область зараз після майже двох років правління Президента Віктора Януковича?
– Не впевнений, що я говорив  «до рівня 1991 року». А ось до рівня 2001 року – так. Що очікуємо на кінець 2011 року (Ігор Теодорович демонструє графіки – ред.)… Очікуємо, що матимемо промисловий ріст на рівні 125% до минулого року, а в минулому році  було 100,2% до позаминулого року. Це картина, яка показує рік до року. За  підсумками 2011 року, наша область матиме 70% росту до 1990 року. Якщо в наступному році буде зростання на 20-25% (за умови, що не відбудеться якихось кризових явищ, які сильно вдарять по економіці), то за рік зможемо відновити обсяги виробництва 1990 року, але, звичайно, на новій основі. Так, це доволі проблематично. Тому, очевидно, нам потрібно буде ще один рік. А зростання промисловості – це зростання доходів до бюджетів, це соціальні виплати. І ми це зробимо!
Записав Антін ТИМУРА
Переглядів: 576 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]