Вівторок, 25.04.2017, 18:24
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Листопад » 24 » ГІСТЬ РЕДАКЦІЇ
12:34
ГІСТЬ РЕДАКЦІЇ
Дмитро ШЛЕМКО:
«Сьогодні той дух Майдану в суспільстві не витає»



22 листопада 2011 року. День Свободи. Це свято було встановлено Президентом Віктором Ющенком на честь початку Помаранчевої революції у 2004 році «з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії». Помаранчева революція через сім років для багатьох українців стала періодом розчарувань, для декого – приводом із ностальгією згадати про події осені 2004-го.
У вівторок гостем редакції «Західного кур’єра» був народний депутат фракції БЮТ-«Батьківщина» Дмитро Шлемко. Лідер прикарпатських «бютівців» висловив свою думку про причини поразки лідерів Помаранчевої революції, а також розкрив деякі карти майбутньої боротьби опозиції з владою на виборах-2012 до Верховної Ради України по мажоритарних округах Івано-Франківщини.


– Дмитре Васильовичу, якщо не перекидати звинувачення на ваших колишніх союзників з помаранчевого табору, що «бютівці» вважають своїми головними помилками після 2004 року?
– Думаю, ніхто не буде заперечувати: День свободи – це і є День свободи. Ніхто ще в житті нічого більш предметного не придумав, ніж свобода для людини і свобода у суспільстві. Саме 2004 рік дав можливість розпочати в суспільстві процеси, пов’язані із свободою.
На жаль, сьогодні той дух Майдану, який був тоді, в суспільстві не витає. Це найбільша втрата, яка за ці роки відбулася в суспільстві. Дух віри, дух оптимізму, дух того, що можна самому щось змінити, – втрачений на якомусь з етапів протягом цих семи років. Це, мабуть, найгірше. Найбільша помилка тих, хто за цей проміжок часу був при владі, що не зуміли тримати планку свободи, моральності на такому рівні, як суспільство сприймало у 2004-2005 рр.
Хто винен у цій ситуації?.. Вина, напевно, багатьох, починаючи від низу до верху. Вина тих, хто в тій ситуації хотів бути один вище другого. А треба було шукати консенсусу, незважаючи на проблеми і перестороги, які тоді виникали перед кожною політичною силою і перед її лідерами.  
– На думку більшості оглядачів, закон про вибори, прийнятий минулого тижня, став компромісом, а то й змовою Партії регіонів з такими політичними силами, як БЮТ-«Батьківщина» та «Фронт змін» супроти менш популярних політичних сил…
– Історія цього закону досить складна. Напередодні у Верховній Раді було 12 різних законопроектів, які всі були відхилені. Після того парламент отримав для розгляду ще п’ять законопроектів, з яких чотири від опозиції і один від більшості, який був представлений Єфремовим і Мартинюком. Ми жахнулися. Якщо би пройшов цей законопроект – це би був прямий шлях до фальсифікацій. Але партія влади побоялася голосувати за цей законопроект, маючи застереження Венеціанської комісії, яка наполягала на тому, що якщо в законі не будуть враховані пропозиції опозиції, то Європа такі вибори не визнає.
На вимогу Венеціанської комісії була створена тимчасова спеціальна комісія, куди увійшло вісім представників  парламентської більшості, п’ятеро від опозиції (три – від БЮТ, два – від «Нашої України»), яка і винесла доопрацьований компромісний законопроект. В результаті опозиції вдалося зняти у законопроекті ті пункти, які технологічно вели до фальсифікації. Перше, закон дає можливість зберегти кандидата будь-якої політичної сили до самого кінця, тобто заборонено кандидата знімати з перегонів у будь-якій ситуації. Друге, в комісіях тепер, які складатимуться від 12 до 18 членів, від фракцій, які зараз перебувають у Верховній Раді (а їх є п’ять), буде лише п’ять представників. Всі інші будуть представлені методом жеребкування від партій, які ітимуть  на вибори, або за партійними списками, або будуть делегувати своїх кандидатів по мажоритарних округах. Крім того, мажоритарник має право висувати своїх представників у дільничні виборчі комісії. Скажіть, будь ласка, хіба це не досягнення порівняно з минулими місцевими виборами, коли ми переживали: знімуть–не знімуть нашого кандидата і т.д., і т.п. Таким чином, цей компроміс – це компроміс боротьби.
– У понеділок в програмі «Свобода слова» з вуст вашого однопартійця, нардепа Андрія Шевченка прозвучала інформація про те, що в Івано-Франківській області вже працюють спільно над висуненням кандидатів по мажоритарних округах ВО «Батьківщина», «Фронт змін» і ВО «Свобода». Це правда?
– На сьогодні наша область, напевно, єдина, де ведуться ґрунтовні перемовини між трьома політичними силами, які мають найбільші електоральні вподобання на теренах області,  про висунення узгоджених кандидатів по мажоритарних округах. На сьогодні ми отримали згоду щодо принципів і стратегічних підходів, які формуємо на майбутніх виборах по мажоритарних округах. А принцип дуже простий. Ми маємо узгодити єдину кандидатуру на кожен округ. Для того, щоб можна було на 99,9% очікувати перемоги цього кандидата.
– На якому рівні домовленості? Чи є варіант, що до цих трьох політичних сил приєднаються й інші?
– Домовленості – на рівні голів обласних партійних організацій трьох політичних сил: «Свободи», «Фронту змін» і «Батьківщини». Але якби я сказав, що це так же легко буде в Тернополі чи у Львові, то я би кривив душею. Протиріччя між партією «Батьківщина» і «Свободою» існують як у Львові, так і в Тернополі. Вони обумовлені ще минулими проблемами, які складалися у їхніх стосунках раніше. Слава Богу, що ми на Івано-Франківщині після місцевих виборів найбільш вдало побудували формат більшості.  Пішли за європейським принципом: та політична сила, яка перемогла, формує більшість. Якщо вона не може цього зробити, тоді передається право другій політичній силі, не може друга, то третій… Нам вдалося це зробити. Ми показали, що можна Європу будувати і в українській Європі. В обласній раді більш-менш дружно працюють чотири політичні сили. Такий формат хотілось би трансформувати і на всеукраїнському рівні. Скажете, а де четверті? Складно сьогодні говорити, як буде з «Нашою Україною». Якщо протиріччя, які вони мають між собою, їм вдасться вирішити і якщо вони згідні будуть іти з нами, то будемо говорити.
– Скільки мандатів розраховує отримати опозиція в наступному парламенті?
– За нинішнім рейтингом 5% бар’єр долають ВО «Батьківщина» та «Фронт змін». Це сьогодні! Впевнений, завтра 5% бар’єр подолає щонайменше ще дві політичні сили. «Свобода», якщо згрупується, пройде 5% бар’єр. А також, якщо до партії «Удар» Кличка згрупується цілий ряд знакових політичних фігур, які є у парламенті (і не тільки), то і вони пройдуть.
За моїми підрахунками, за списком ВО «Батьківщина» і «Фронт змін» разом можемо отримати 135 мандатів. А тепер, щоб мати 226 мандатів, розумієте, скільки потрібно, щоб пройшло кандидатів від демократичних сил по мажоритарних округах?! Я порахував. На Галичині 23 округи. Якщо ми працюватимемо таким чином по всій Галичині, як плануємо сьогодні на Івано-Франківщині, де спільно поділимо тих шість округів і виставимо узгоджених кандидатів, ми не дамо перемогти кандидатам від партії влади. В Західній Україні є 50 округів, а в цілому – Західна Україна, Центр і Північ, де найбільші потуги національно-демократичних сил – маємо 138 округів. Не думаю, що ніде не пройдуть представники демократичних сил і в таких областях, як Донецька, Харківська, Херсонська.  
– Чи можете вже назвати кандидатів від «Батьківщини» по мажоритарних округах Івано-Франківщини?
– Безперечно, що можу. Тут немає таємниці.
Олександр Левицький – перший заступник голови обласної партійної організації, депутат обласної ради, який успішно пройшов свою мажоритарку в Коломийському районі,  вигравши в достатньо знакових там фігур. В Івано-Франківську – голова міської партійної організації, підприємець, депутат міської ради Руслан Терешко. В Калуші – голова Калуської районної партійної організації, підприємець Ольга Сікора.
Пропонуємо також балотуватися депутату обласної ради, голові фракції, заступнику голови обласної партійної організації Юрію Романюку. Думаю, що журналісти його знають, адже він один із найактивніших в нас на мас-медійному поприщі. Рекомендуємо балотуватися голові Галицької партійної організації Володимиру Костишину. Ймовірно, ще по одному з округів буде балотуватися Віктор Терен.
– Якого очікуєте розвитку щодо справи Юлії Тимошенко? Незабаром Апеляційний суд…
– На Апеляційний суд ми не розраховуємо. Він не випустить. Апеляційний суд на розгляд справи має три місяці. Далі – Європейський суд. Стовідсотково, що Європейський суд прийме позитивне рішення. Знаючи це, сьогодні відкривають інші кримінальні справи. Який вихід? Ми думали, що зможемо демократичним шляхом, методом переконання, але… Тепер шанс один – радикальні дії. Без радикальних дій ми нічого не доб’ємося. Життя Юлії Тимошенко не просто в небезпеці, а кожен день веде до того, що, не дай Бог,  може відбутися найгірше. Ви чули заяву Карпачової! Вона єдина мала можливість побувати у Юлії Тимошенко (нікого не пускають: ні дочку, ні Власенка) і побачити в якому вона стані. Безперечно, для нас це страшно. Так от, якщо цей процес буде тривати, ми терпіти не будемо. Як діятимемо? Радикально! Що таке радикальні дії, думаю, що ви побачите.
Записав Антін ТИМУРА
Переглядів: 558 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]