Сама собі фермер, бухгалтер і ветлікар
Галина Олексин у Палагичах вирощує унікальні м’ясні породи свиней
Заочне знайомство телефоном із пані Галиною Олексин не могло бодай наближено змалювати ту картину, котру нам довелося побачити безпосередньо на її підприємстві. Проте своїм захопленням єдина жінка-фермер Тлумацького району змогла вразити нас вже з перших хвилин.
Колишня колгоспна стайня, котра свого часу була у напівзруйнованому стані, два роки тому перетворилася на фермерське господарство «Орхей». Тепер це один великий доглянутий і побілений ангар, навколо якого висаджені квіти та декоративні дерева. Біля ангару не чути ані специфічного запаху свиноферми, ані крику самих свиней. Вже згодом пані Галина повідомила, що їхні свині не кричать тільки тому, що вони постійно мають їду.
Руді, рябі, плямисті і звичайні рожеві. Понад два десятки маленьких двомісячних поросят боязко втікають у найдальший кут своєї загорожі, бо бояться, щоб їх не зловили. Чималих зусиль довелося докласти пані Галині разом із помічницею Лілею, щоби зловити одне порося для фотографії.
Історія фермерського господарства пані Олексин ще доволі коротка, проте жінка вже встигла завоювати авторитет серед інших фермерів Тлумацького району. Її знають і на Закарпатті, і на Тернопільщині. Її фермерське підприємство є одним із найкращих на Тлумаччині. Сюди часто привозять різні делегації, проводять екскурсії для аграріїв.
Спочатку пані Галина спробувала розводити вівцесвиней породи мангалиця. Але, на жаль, ця порода не прижилася у Палагичах, бо не давала такого приросту у вазі, як обіцяли під час покупки. Тому Галина Іванівна вирішила трохи видозмінити породи свиней. Зараз у жінки на фермі є свині породи велика біла, ландрас і макстер. На перший погляд, це звичайні свині, проте фермер переконана, що вони набагато кращі від звичайних хоча б тим, що дають більше м’яса, аніж сала. Крім того, жінка відзначає, що м'ясо таких поросят смачніше, бо воно дієтичне. Дуже часто до пані Олексин звертаються мешканці району, котрі хочуть в домашніх умовах утримувати поросят. Таких свиней вигідніше тримати тим, хто хоче мати більше м’яса, аніж сала. Хоча й породисті поросята трохи дорожчі від звичайних. Середня ціна за одне коливається від 500 до 600 гривень.
Пошуки себе у різних сферах бізнесу привели пані Галину до розуміння того, що саме сільське господарство є тією сферою, в котрій вона зможе вповні зреалізувати свої мрії. Любов до тварин і самовіддана праця змусили жінку зайнятися тією справою, котра їй більше до вподоби. «Мої подруги поїхали на роботу за кордон, а я вирішила, що можу тут працювати. Сільського господарства я не цураюся, бо виросла в селі. Я побачила, що більша частина сировини в Україну завозиться з-за кордону. Тому й вирішила, що у нас можна мати власноруч вирощену екологічно чисту продукцію», – стверджує жінка.
Втім, Галина Олексин переконана, що якби в повній мірі на належному рівні була підтримка фермерів від держави, то все було би саме так, як вона цього бажає. На жаль, Галині Іванівні довелося брати кредит під 25 відсотків річних для того, аби підприємство могло запрацювати.
«Я сподівалася на відшкодування, яке обіцяли молодим новоствореним сільськогосподарським підприємствам. Для цього зібрала всі документи, проте обіцяного так і не дочекалася», – зауважує фермер.
Пані Галина успішно засвоїла ази ветеринарної медицини і тепер сама собі фермер, бухгалтер і ветлікар. «У процесі догляду за тваринами мені довелося постійно вчитися, а тому тепер я навіть можу комусь порадити, що робити, коли порося захворіло», – каже жінка.
Помічників у пані Галини поки що небагато. Сімейним підрядом вони дають раду двом з половиною сотням голів. Всього ж на території фермерського підприємства, а це майже 2 тисячі квадратних метрів, 40 свиноматок та 200 голів молодняка. За день вони з’їдають понад півтонни кормів. Вже взимку жінка планує здавати молодняк на Івано-Франківський м’ясокомбінат. Крім того, м'ясо свиней можна придбати в одній із крамниць Івано-Франківська. Там, до речі, крім дієтичної свинини, є також і баранина. Хоча сама пані Галина баранини не вживає, їй більше до вподоби свинина.
Надалі Галина Олексин планує розширювати своє господарство. Каже, що приміщення ангару дозволяє збільшити кількість поголів’я до півтисячі свиней. Тоді, очевидно, доведеться розширювати і кількість працівників на підприємстві. Сподівається жінка, що їй вдасться реалізувати і ще одну мрію – завести велику рогату худобу. Вона хоче придбати корів голландської породи та французьких биків. Але для цього їй потрібно буде добудовувати приміщення, бо «свині і корови не можуть жити під одним дахом». А вже найближчим часом Галина Олексин планує взяти в оренду 10 гектарів землі біля села Надорожна і таким чином вирощувати корми для тварин. Каже, що на власноруч вирощеному вони краще ростуть.
Свою справу Галина Іванівна вважає більше бізнесом, аніж захопленням. На свинях жінка не зупинилася. Цього року вона почала вирощувати ще й овець. Каже, що це більше для власного задоволення і як хобі. І ще не знає, чи буде займатися розведенням овець, чи це так і залишиться на рівні хобі.
Володимир БОДАК
|
