Володимир Чорноус
депутат міськради, партія «Третя сила»
От-от мине 100 днів нової каденції мера і міської ради – саме час підбивати перші підсумки спільної роботи представницької та виконавчої гілок місцевого самоврядування. Хоча радше слід казати «місцеве самоврятування» – з огляду на куций цьогорічний бюджет і подальші невтішні перспективи (чергове «спасибі» фінансовій кризі та Податковому кодексу).
В результаті впевненої перемоги національно-демократичних сил у раді сформувалась активна та дисциплінована більшість і так само дієва та конструктивна меншість (але аж ніяк не опозиція). Як наслідок, сесійне протистояння носить біполярний характер: з одного боку, міський голова, який планує «продовжувати розпочате», а з другого боку – 60 депутатів, які щиро прагнуть «виправити напартачене» і рішуче на це налаштовані. Досить лише згадати затяті суперечки щодо змісту регламентів міськради і виконкому та положень про депутатські комісії, запеклі баталії навколо бюджету чи долі керівника «Водоекотехпрому». На черзі – регресні позови до чиновників, через незаконні дії чи бездіяльність яких міський бюджет не дорахувався значних сум (внаслідок бездарно програних судових справ, непрозорих тендерних закупівель, заниження вартості приватизованого комунального майна і т.п.).
Є від чого зажуритися мерові: згуртовані лави міських обранців невблаганно відтісняють його з обжитого і комфортного плацдарму авторитаризму в кадровій політиці та непрозорості у витрачанні бюджетних коштів. Минули часи, коли можна було керувати міськрадою за принципом «поділяй і владарюй». Продовжуючи аналогію, зауважимо формування своєрідного «тріумвірату»: мер – секретар ради – голова мегафракції, причому на верхівці цього владного «нелюбовного» трикутника – явно не міський голова. І, як назло, жодного тобі однопартійця у сесійній залі – унікальний випадок серед обласних центрів України! Залишається тільки поспівчувати…
Ще цікавіше буде спостерігати за подіями у сесійній залі після очікуваних найближчим часом змін у Законі «Про місцеве самоврядування». Парламент пропонує, щоб у разі дострокового припинення повноважень міського чи сільського голови його обов’язки до кінця каденції виконував секретар відповідної ради. Нагадаю: чинне законодавство у таких випадках передбачає проведення позачергових виборів і дозволяє балотуватися на них навіть мерові, якому рада чи громада міста висловила недовіру за порушення законів або недолуге керівництво.
Загалом тішить, що у міську раду прийшли відповідальні політики, а не політикани; порядні бізнесмени, а не «бізнюки»; патріоти рідного міста, а не містечкові манкурти. Поволі, але невпинно відходять у минуле часи нарцисизму, безконтрольності та безвідповідальності міського керівництва. Натомість триває послідовна і корінна перебудова самої філософії відносин влади з громадою міста: партнерський діалог замість нехтування інтересів, відкритість замість келійності управлінських рішень, повага до людей замість сліпої самозакоханості. Вірю: назад вороття вже не буде!
|
