В суботу, 10 липня, виповнюється 50 років з дня народження Богдана Дебенка. Ті, хто застав ще союзні часи, безперечно пам’ятають цього непересічного форварда івано-франківського «Прикарпаття», який двічі поспіль у 1985-86 рр. ставав кращим бомбардиром команди.
Вихованець ДЮСШ №2 обласного центру, він згодом продовжив навчання у харківському спортінтернаті. Після запрошення в 17-річному віці у франківський «Спартак» повернувся до рідного міста. Потім було навчання в Тернопільському педінституті, служба в Збройних силах, франківський «Локомотив», з яким двічі ставав чемпіоном області. У «Прикарпаття» Дебенко повернувся у 1983-му. Провів більш як 150 поєдинків, забив 36 голів. У 1987-му разом з партнерами виборов «бронзу» чемпіонату України в 2 лізі, після чого вирішив перейти на тренерську роботу. Правда, згодом його покликали відроджені львівські «Карпати», але те відрядження через сімейні обставини виявилося нетривалим.
Дебенко став тренувати юнаків в івано-франківському ВПУ №21. Збираючи талановиту молодь з усієї області, Богдан Федорович майстерно шліфував її. Випускниками тренера були І. Гогіль, О. Рипан, І. Зеленюк, Д. Гуменяк, В. Ларін, Б. Шпирка, Р. Шайбан...
Однак заняття професійним спортом не кращим чином відбилося на здоров’ї спортсмена. Ще граючи за тернопільський «Буревісник», він травмував шийні хребці. Попри застереження лікарів великого значення цій травмі не надав.
Вона нагадала про себе через 12 літ, призвівши до важкої хвороби, з якою ані вітчизняні, ані зарубіжні лікарі впоратися не змогли. У 1997 році Богдан Дебенко полишив цей світ. Йому було лише 36…
|
