Як на війні
Сторіччя заснування Легіону Українських Січових Стрільців відзначили масштабною  реконструкцією найзапеклішого бою в його історії – битви під Лисонею
Видовищно відтворити бій організатори вирішили в історичному місці його проведення – на горі Лисоня,  поблизу містечка Бережани на Тернопільщині, у рамках фестивалю «Дзвони Лисоні». За словами  представників основного організатора дійства – громадської організації «Європейська Галицька Асамблея», метою реконструкції було привернути громадську увагу до яскравого епізоду в історії січового стрілецтва.
«Щоб люди змогли хоч трішки відчути, як все відбувалося тоді, – пояснює  голова ГО «Європейська Галицька Асамблея» Володимир Павлів. – Якщо хочете – масовий просвітницький захід. Бо ми не повинні забувати важливі сторінки пам’яті, які стосуються боротьби українців за власну незалежність, та зокрема Галичини».  
Інсценоване протистояння між легіоном УСС  та підрозділом армії Російської імперії, за даними хронік, тривало на горі Лисоні з 2-го по 4-те вересня 1916 року. Сутичку вважають найкровопролитнішою в історії січового стрілецтва.
Ретроспективу битви відтворили учасники клубів військово-історичної реконструкції зі Львова та Кам’янця-Подільського. За сценарієм, бійці російської армії поволі наближаються до позицій легіону УСС, ті відстрілюються. Перевага на полі бою переходить від одних до інших. Та коли «москалі» підступають до українських солдатів зовсім близько, ті раптом ідуть у контрнаступ та в рукопашному бою долають противника.     
Незважаючи на 30-градусну спеку, вояки були у повному обмундируванні своїх героїв, озброєні оригінальними кулеметами часів Першої світової війни та гвинтівками. З них бійці напрочуд хвацько пахкали одні в одних, ховаючись за барикадами із мішків та тюків, пригинаючись та перебігаючи від одного укриття до іншого. На полі бою раз у раз скреготіли кулеметні черги, гучно вибухали бомби, здіймалися стовпи диму, накриваючи курявою ошелешених глядачів.
Коли під завісу дійства справа дійшла до рукопашної сутички, в хід пішли приклади та багнети. «Убиті» бійці  із  зойком падали на землю, їх виносили з поля бою товариші по зброї. Для більшої театралізації учасники реконструкції «йшли у наступ» зі справжніми бойовими кричалками своїх героїв. З одного боку лунало російське «За Отечество!, з іншого  – наше «Слава Україні!».
По завершенні дійства, всіх глядачів, для закріплення вражень, пригостили польовою кухнею – фронтовим кулешем та узваром, запропонували послухати пісні воєнних років та провели панахиду з вшанування пам’яті полеглих у Першій світовій війні 1914-1918 років.     
Оксана ГЛУШКЕВИЧ