АКЦЕНТИ - 19 Червня 2014 - Західний курєр
Вівторок, 06.12.2016, 07:41
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Червень » 19 » АКЦЕНТИ
10:41
АКЦЕНТИ

На старті нових перегонів  
Локальні вибори в країні залишаються предметом політичних суперечок


Досі не ясно, коли виборців знову запросять стати  в черги до урн:  у 2015 році чи все ж раніше?  Яку систему виборів на місцях нам запропонують?  Вибори міських голів – зі скількома  турами?  Найближча муніципальна гонка визначить, яким буде підмурок для розвитку нової країни –місцеве самоврядування. Тож, значення остаточних відповідей на всі перелічені запитання не можна применшувати. «ЗК» запропонував відповісти на них івано-франківським політикам, прямо дотичним до животрепетної теми.
– На вашу думку, коли повинні відбутися наступні місцеві вибори? Як і передбачено законом – в 2015 році чи достроково?

Віктор Анушкевичус, міський голова   Івано-Франківська:
– Місцеві вибори за умов сьогоднішньої ситуації в Україні повинні відбуватись разом із виборами до Верховної Ради. Тільки таке повне перезавантаження представницької гілки влади дасть в результаті об’єктивну картину настроїв громадян, а також забезпечить єдність курсу влади на всіх рівнях.
Час коли вони мають проводитись – питання дискусійне. По-перше, проведення виборів – це велике фінансове навантаження на бюджети всіх рівнів, яке в цьому році може виявитись непосильним для України. По-друге, зважаючи на ситуацію на сході України, там можливості забезпечити повноцінне проведення місцевих виборів немає і навряд чи така можливість буде цього року.
Потрібна стабільна суспільно-політична ситуація в країні, потрібен мир. Якщо цього вдасться швидко досягти, зокрема у східних областях України, то вибори можна провести і в цьому році.

Микола Вітенко, секретар Івано-Франківської міської ради:
– Сьогодні розглядаються три варіанти дати місцевих виборів: перший – восени 2015 року, другий – знову ж таки у 2015-му, але навесні, згідно з конституційною реформою. І третій, на мою думку, найбільш логічний, якщо місцеві вибори відбулися б одночасно з виборами до Верховної Ради, які, імовірно, пройдуть восени цього року. По-перше, це економія в коштах. По-друге, ми розуміємо, що цьому суспільству потрібне повне перезавантаження всіх рівнів влади – починаючи від парламенту і завершуючи сільськими і селищними радами. І чим скоріше це відбудеться, тим краще.

Іван Маруняк,  координатор громадянської мережі  «ОПОРА»  на Прикарпатті:  
– Вибори до місцевих рад мають відбутися достроково, оскільки їхній теперішній склад  навряд чи відображає політичні пріоритети виборців, які після Майдану кардинально змінилися. Крім того, внаслідок Майдану існує великий суспільний запит на оновлення влади, який неможливо задовольнити лише недавніми достроковими президентськими виборами чи майбутніми достроковими парламентськими. Без дострокових виборів до місцевих рад повноцінне оновлення влади неможливе. Єдине, що не варто робити при організації дострокових виборів до місцевих рад, – це проводити їх одночасно з парламентськими виборами. Це пов’язано з тим, що в разі проведення місцевих виборів одночасно з парламентськими увагу виборців більше акцентується на виборах до ВРУ, а місцеві вибори відходять на другий план.

Віталій Перевізник, громадський діяч, засновник ГО «Громадський інститут аналітики»:
– Думаю, що місцеві вибори мали б відбутися достроково, оскільки після Майдану місцеві ради, так як і Верховна, не відображають реальних політичних настроїв та переконань українського суспільства.
 
– На якій законодавчій основі доцільно проводити місцеві вибори: за змішаною системою, мажоритарною чи за партійними списками?

Віктор Анушкевичус:
– Повернення тільки мажоритарної системи – це крок назад. Проте до місцевих виборів лише за партійними списками наше суспільство ще не готове. Не так багато нових облич, дійсно активних людей, які професійно чогось варті, сьогодні хочуть пов’язувати своє майбутнє з якоюсь політичною силою. Це довели навіть останні довибори до Верховної Ради – абсолютна більшість кандидатів йшли як самовисуванці.
Тому змішана система «50 на 50» для місцевих виборів наразі є оптимальною.

Микола Вітенко:
– Залишити мажоритарно-пропорційну  основу – це найкращий варіант. Оскільки особливо там, де справа стосується місцевих рад, дуже важливо, щоб люди мали можливість обирати депутатів, які займалися б не тільки політичними питаннями, а й безпосередньо проблемами свого виборчого округу.   

Іван Маруняк:
– Це залежить від того, які питання повинна вирішити та чи інша виборча система. Я лише проти того, щоб місцеві ради обиралися за закритими партійними списками, як це було 2006 року.

Віталій Перевізник:
– Якщо згідно із запланованими реформами будуть ліквідовані адміністрації, а їх повноваження перейдуть до виконавчих комітетів рад, то вибори слід проводити за партійними списками, привчаючи і виборців, і політиків до політичної відповідальності за владу. А ще потрібно чітко розподілити повноваження – або депутат, або працівник виконавчих структур.
 

– Ваше ставлення до ідеї проведення виборів міських голів у два тури?

Віктор Анушкевичус:
– Проведення виборів міських голів у два тури на сьогоднішньому етапі є недоцільним, адже це непотрібна трата бюджетних коштів та розтягування виборчого процесу.

Микола Вітенко:
– Позитивне. Знаємо, що дуже часто кандидати прагнуть між собою домовитись, в результаті їх висувається велика кількість, а майбутній мер набирає всього-на-всього 15-20% голосів. Його опонент, який набирає трішки менше, часом навіть на 1%,  залишається ні з чим, за наявності другого туру, теж мав би можливість перемогти. Тому вважаю, що доцільно, особливо у великих містах, обирати міських голів саме у два тури. Це, по-перше, робить мера більш легітимним – його обирає безпосередня більшість населення. І, по-друге, залишає менший простір для якихось закулісних домовленостей.    

Іван Маруняк:
– Схвальне ставлення. Міських голів має обирати не 20-30% виборців, що взяли участь у голосуванні, як це часто трапляється на практиці, а більшість виборців. У 2010 році поширеною була ситуація, коли через розпорошення голосів між великою кількістю кандидатів на виборах міських голів перемагали кандидати з підтримкою 30% виборців.
Тому для того, щоб міських голів не обирала меншість, вибирати їх варто було б у два тури.

Віталій Перевізник:
– Саме проведення виборів міських голів у два тури дасть міським громадам можливість обрати головами сильних та відповідальних політиків. Тому моє ставлення позитивне.

–  Чи варто представникам громадських організацій, діяльність яких після Майдану суттєво активізувалася, балотуватися до місцевих рад, чи доцільніше контролювати роботу рад, не ангажуючись у владу?

Віктор Анушкевичус:
– Балотуватись чи не балотуватись до місцевої ради – це особистий вибір кожного. Ставши депутатом, громадський активіст автоматично стає представником місцевої влади, несе відповідальність за її роботу та має бути готовим приділяти цьому час, а до цього не всі готові.
Дуже хотілось би, щоб всі амбітні громадські активісти, які хочуть балотуватись до місцевих рад, спочатку усвідомили відповідальність та здобули хоча би мінімальний обсяг знань щодо законодавчої основи роботи місцевого самоврядування, а також вивчили хоч якусь практику. В такому випадку я тільки вітатиму прихід таких активістів до місцевих рад.

Микола Вітенко:
– Я не можу рекомендувати громадським організаціям щось робити або не робити. Чи варто їм іти у владу – це тільки їхній вибір. Але ми чудово розуміємо, що окремі ГО від початку створювалися як політичні проекти і насправді ніколи не відповідали і не відповідають своєму статусу.

Іван Маруняк:
– Я не особливо проти того, щоб представники громадських організацій брали участь у виборах, але перед тим вони мають чітко сказати громадянам, що їхня діяльність має політичну мету. Якщо громадський рух чи організація спочатку вперто заперечують наміри потрапити у владу, а потім беруть участь у виборах, то це як мінімум свідчить про відхилення від декларованих принципів. Якщо створюється структура, діяльність якої має на меті делегувати своїх представників у органи влади, то її керівники мають відверто сказати про це громадськості, а не приховувати до старту виборчої кампанії, як у нас зазвичай відбувається.

Віталій Перевізник:
– Нашою великою проблемою є те, що порядні і креативні люди залишаються поза органами, що приймають відповідальні рішення. Тому представникам громадських організацій обов’язково потрібно балотуватись до місцевих рад, інакше вони «контролюватимуть» тих, хто і сьогодні є чинними депутатами.
Опитувала  Оксана ГЛУШКЕВИЧ

 

Переглядів: 374 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]