Вівторок, 17.10.2017, 00:20
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2013 » Березень » 7 » ПРЯМА МОВА
10:49
ПРЯМА МОВА
Юрій Соловей:
«Мінуси потрібно перетворювати в плюси»




Він – без п’яти хвилин міський голова  Івано-Франківська на виборах 2010  року, він – без п’яти хвилин народний депутат на парламентських виборах-2012. Втім, і в першому і в другому випадку не вистачило отих п’яти хвилин. Сьогодні він просто депутат міської ради, просто голова третьої за чисельністю міськрадівської фракції УДАР, просто один з тих, хто (подобається це комусь чи ні) визначатиме місцеву політику в  найближчі роки.
«Будь-який мінус в житті, якщо подивитися з іншого боку, – це великий плюс, – говорить Юрій Соловей. – Людина повинна перетворювати ті мінуси, які в неї є, в плюси. Ідучи на посаду міського голови, я мав досвід роботи у виконавчій гілці влади на посаді начальника управління економіки. Проте я не мав досвіду роботи в представницькому органі влади, яким є міська рада. Сьогодні, коли я депутат міськради, я дещо змінив точку зору на ті процеси, які відбуваються в політиці міста і в політиці України. Дуже добре, коли людина, претендуючи на ту чи іншу посаду, має досвід роботи і у виконавчій, і у представницькій гілках влади».

– Спостерігаючи за роботою фракції УДАР в міськраді, складається враження, що сьогодні вона балансує між міським головою і фракцією «Свобода», ситуативно дружить то з одним, то з іншим суб’єктом прийняття рішень… В чому причина таких маневрів?
– Я б не назвав це маневрами. Ми з самого початку говорили, що місто – не місце для з’ясування політичних амбіцій: хто сильніший, хто більш правий. Потрібно всім об’єднати зусилля і рухатися дальше. Ми критикували і міського голову за ті прогріхи, які він мав, критикували і «Свободу», коли вона не зважала на думку інших фракцій. Якщо подібні речі будуть повторюватися, то і ті, і ті будуть отримувати на горіхи.
– Тобто зараз до вас почали прислухатися?
– В «Свободи» склалася інша ситуація, ніж була на початку каденції. Руслан Марцінків пішов у Верховну Раду, Володимир Колковський, на жаль, затриманий в Хорватії, Тарас Бережанський вчиться в аспірантурі в Німеччині. Сьогодні де-факто «Свобода» не має самостійної більшості в міськраді. Вона має 31 голос, але, звичайно, щоб набрати 31 голос (провести ті чи інші рішення) потрібно забезпечити стовідсоткову явку.
З іншого боку, в нас на рівні Києва підписано тристоронню угоду між УДАРом, «Батьківщиною» і «Свободою» про погодження спільних дій у парламенті. Логічно, якщо ми будемо погоджувати наші дії на рівні, зокрема м. Івано-Франківська. Будемо виробляти спільну консенсусну позицію. Ситуація така, що «Свобода» змушена консультуватися з нами для того, щоб приймати ті чи інші рішення. Думаю, що якість цих рішень буде набагато кращою. Коли перед сесією відбувається погоджувальна рада, то  якість питань, які виносяться на сесію, набагато краща, ніж як це відбувалося раніше, коли одна фракція вносила питання на сесію без погодження з іншими політичними силами. Правда, на минулій сесії знову з незрозумілих причин погоджувальної ради зібрано не було, і на сесії з’явилося ряд проектів рішень, які попередньо не погоджувалися. 
– Якою є ситуація довкола формування нового виконавчого комітету? Ви, очевидно,  один з переговірників у цьому процесі, адже маєте намір делегувати у виконком свого представника?
– УДАР не мав жодного представника у виконавчому комітеті, який діяв до моменту його розпуску. Попри те, що «Свобода» мала п’ять представників, «Фронт змін» – три представники, «Батьківщина» – два, «Наша Україна» – одного, Партія регіонів – одного. Тобто, на відміну від УДАРу, практично всі політичні сили, представлені в міськраді, мали своїх представників у виконкомі. Вважаю, що громада втратила, бо все-таки ті ініціативи, які УДАР в місті продукує, несуть користь для Івано-Франківська.
З самого початку формування виконкому я говорив, що виконком в складі 18 чоловік для громади з 250 тисячами населення – нонсенс, проте – «політична доцільність». Як на мене, ефективний склад виконкому – це 10, максимум 11 чоловік. Мають бути профільні заступники, секретар міськради і представники тих політичних сил, які є в міськраді, наприклад, по одному від фракції, для того, щоб ті питання, які вже пройшли виконком, легше проходили сесію міськради.
– Обговорюється ідея, щоб заступників міського голови не включати у виконком…
– Дурість! Якщо така ідея буде просуватися – я на це не погоджувався і погоджуватися не буду. На розгляд виконкому виносяться питання з різних галузей життєдіяльності міста. Для прикладу, виноситься питання з гуманітарної галузі: питання садочків, шкіл, поліклінік чи лікарень. Уявіть собі, що гуманітарний заступник – не член виконкому. Це ж – маразм! Як можна ефективно обговорити це питання і прийняти зважене збалансоване рішення?! Хіба політикани знають, що потрібно поліклініці, школі чи садочку? Ні, не знають! На жаль, політична доцільність в цій країні панує над здоровим глуздом.
– Планувалося, що новий персональний склад виконкому буде представлено на лютневу сесію. Чому цього не сталося?
– Зараз повертаємося до першого запитання – чому УДАР, з одного боку, хоче партію більшості, а з іншого боку – міського голову посадити за один стіл і домовитися, щоб більше таких нюансів, як є сьогодні, не було. Ця ситуація паралізує роботу виконавчих органів влади. Коли всі, починаючи із заступників міського голови, закінчуючи начальниками управлінь та відділів, перебувають у підвішеному стані, не знаючи, що буде завтра, то в цьому випадку вони найменше думають про роботу. Як на мене, формування нового складу виконкому повинно відбутися якомога швидше. Чому не відбулося? Банально просто – не домовилися щодо тих чи інших кандидатур.
– Ви зараз як представник, так би мовити, третьої сили (не плутати з політичною силою, від якої Юрій Соловей балотувався на виборах міського голови у 2010 р. – «ЗК») можете привідкрити куліси, про що домовляються головні переговірники – міський голова і міськрадівська більшість?
– Наскільки мені відома ситуація: міський голова Віктор Анушкевичус хоче залишити за собою формування на рівні заступників міського голови (і це логічно і правильно), а «Свобода» натомість прагне відстояти свої інтереси у формуванні нового складу виконавчого комітету і, очевидно, забезпечити собі більшість ще й у виконкомі. Я б сказав, що сьогодні мова іде швидше не про персоналії, а швидше про арифметичні складові – хто отримає контроль над виконкомом.
– Яким є ваш інтерес?
– Я вам скажу дуже просто: від однієї людини, яка буде у виконавчому комітеті, абсолютно нічого не залежить.
– А якщо це – «золота акція»? 
– Думаю, що «золотої акції» не буде. Фракція УДАР третя за чисельністю в міській раді і логічно, що ми хочемо мати свого представника у виконкомі, який би делегував нашу позицію щодо тих чи інших рішень, які приймаються виконкомом. Зрозуміло, якщо наш представник у складі виконавчого комітету підтримав той чи інший проект рішення, то логічно було б, щоб і наша фракція вже в міській раді підтримала це рішення. Сьогодні
Наразі ще не визначено,  коли відбудуться місцеві вибори – у 2014-му чи у 2015 році. З точки зору закону – вибори мали б відбутися у 2014 році,  з точки зору політичної доцільності – у 2015-му.
мова про те, щоб об’єднати зусилля і почати працювати. От я недавно був у Рівному. Там дороги без ям. І це тоді як Рівне завжди було одним з найдепресивніших міст, а Івано-Франківськ – одним з таких, що розвивалися найбільш динамічно. Я вже не говорю про інші галузі життєдіяльності міста, а лише про те, що кожен день бачать мешканці. Певна річ,  можемо ще два роки тягати ковдру – боротися за посади, впливи, але від цього буде втрачати місто.
– На вашу думку, з яким політичним розкладом місто підійде до наступних виборів міського голови та міської ради? Які чинники будуть впливати?
– В політиці, як і у футболі, робити прогнози – річ не вдячна. Наразі ще не визначено,  коли відбудуться ці вибори – у 2014-му чи у 2015 році. З точки зору закону – вибори мали б відбутися у 2014 році, з точки зору політичної доцільності – у 2015-му. Звичайно, на місцеві вибори будуть накладатися президентські вибори. Місцеві вибори дуже сильно політизуються. На жаль, до місцевої влади часто приходять не ті люди, які розбираються в господарстві міста, соціально-економічному розвитку, а часто приходять люди без жодного досвіду управління, які просто вчасно вскочили в той чи інший партійний вагон.
Інша складова питання: сьогодні бачимо тенденцію на так званих об’єднаних кандидатів.
– Тобто з погляду нинішнього часу, якщо президентські вибори не пересварять УДАР, «Свободу» і «Батьківщину», то можемо бачити узгоджених кандидатів і на місцевих виборах?
– Мабуть, так було б правильно. Потрібен кандидат, який би був узгоджений цими трьома політичними силами і мав би їхню підтримку в міській раді. Бо зрозуміло, що до наступних виборів більш потужних політичних сил не з’явиться і, очевидно, саме УДАР, «Свобода» і «Батьківщина» визначатимуть складову нової міської ради. Не хотілось би, щоб повторилася нинішня ситуація, коли міський голова, який представляє Українську народну партію, у міській раді немає жодного депутата від цієї політичної сили.
– Ви готові переступити через свої амбіції заради узгодженого кандидата?
– Звичайно. Я народився і виріс в Івано-Франківську. Мені хочеться бачити це місто таким, яке б динамічно розвивалося. Якщо на посаду міського голови претендуватиме авторитетна людина, досвідчена – такого потрібно підтримати. Досить протистояння. Пора об’єднуватися і консолідувати зусилля. Бо якщо ми сьогодні поїдемо, до прикладу, в Чернівці чи у Львів, то побачимо наскільки динамічним є розвиток цих міст. А ось в нас згадати хоча б вулицю Шевченка… Держава виділила на реконструкцію 10 млн. грн. і міська влада цим не скористалася. Замість того, щоб привести вулицю до гарного естетичного стану, ми внаслідок бездарного керівництва процесом 7,5 млн. грн. віддали назад державі. Угоду з підрядником примудрилися підписати 5 жовтня і лише 20-го вона була опублікована у «Віснику державних закупівель». Першу заявку на фінансування дали аж 10 листопада. Хоча угоду з підрядником місто повинно було підписати максимум ще в липні. Тепер ці кошти ніхто нам не поверне, бо навіть не зареєстрували кредиторську заборгованість.
– Як сприйняли слова одного з ваших однодумців Руслана Коцаби, висловлені в інтерв’ю «ЗК»: «Юрія Солов’я всюди ущемлюють, не пускають до процесу прийняття рішень. І слава Богу, що його до тієї кормушки не допускають… Бо, як і в кожного бізнесмена, в нього можуть бути спокуси…».
– Я вже практично чотири роки як не бізнесмен. В нас сімейний бізнес. Молодший брат, дружина займаються бізнесом. Я тепер більше займаюся громадсько-політичною діяльністю. Що стосується спокус… Вважаю, що людині, яка має мінімальний пакет, цього достатньо. Скажімо, людина, яка має 100 тис. дол., може собі дозволити те, що може людина, яка має 10 млрд. дол. Ідентично. Просто для наших олігархів збагачення – це вже певна гра, азарт, боротьба за вплив, хто на якому місці в рейтингу найбагатших. Біда в тому, що ніхто не відчуває позаду себе дихання людей, громади. І це проблема!
– Відомо, що ваше дітище – Парк Готель – увійшов у сітку готелів Reikartz Hotel Group. Якою була причина продажу частки готельного бізнесу? Наскільки угода була вигідною?
– Звичайно, є певні корпоративні речі, про які я не завжди можу говорити. Вважаю, що угода достатньо вигідна. У світі, який глобалізується, потрібно об’єднувати свої зусилля з компаніями, які динамічно розвиваються. Сьогодні Парк Готель є членом міжнародної мережі сучасних готелів Reikartz. Те, що ми об’єднали наші зусилля з такою мережею, – це визнання, що і в Івано-Франківську можуть бути хороші проекти, і ці проекти виходять на міжнародний рівень.
Розмовляв Руслан УГРИНЧУК
Переглядів: 557 | Додав: bond | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]